Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Барбари В.П.,

Суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І.,

Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.К. Будінвест" (далі – ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест") на постанову Вищого господарського суду України від 25.12.2007 року у справі за позовом Державного підприємства "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" (ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство") до ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест", третя особа - Севастопольська міська державна адміністрація, про розірвання договору та за зустрічним позовом про визнання права користування земельною ділянкою для забудови,

У квітні 2007 року ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" звернулось в господарський суд Автономної Республіки Крим з позовом до ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест", про розірвання договору про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006 року № 96/06. Позовна заява вмотивована істотним порушення умов договору відповідачем та невиконанням останнім взятих на себе за договором зобов’язань.

Відповідач позов не визнав, вказавши на те, що він немає правових підстав для користування земельною ділянкою у зв’язку з чим немає можливості виконувати взяті ним за договором №96/06 обов’язки.

В подальшому ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест" пред’явило зустрічний позов про визнання права користування земельною ділянкою для забудови з тих мотивів, що ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" не було надано комплект документів необхідних для підготовки процесу зміни цільового призначення земельної ділянки, а тому позивач має право в судовому порядку встановити право користування спірною земельною ділянкою відповідно до п.п. 1 п.2 ст. 16, ст. 392 ЦК України на підставі укладено договору № 96/06, оскільки подальша зміна цільового призначення земельної ділянки не потрібна.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2007 року в первісному позові відмовлено, оскільки невиконання ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест" своїх зобов’язань за договором № 96/06 виникло не з вини останнього, а зустрічний позов задоволено з мотивів його обґрунтованості.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд. Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд не з’ясував належним чином всіх обставин справи та прийняв рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, яких не було залучено до участі у справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 24 січня 2008 року за касаційною скаргою ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест" порушено провадження з перегляду Верховним Судом України у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25 грудня 2007 року. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

Позивач та третя особа не використали наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест", перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті - 111-7 -ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції Вищий господарський суд України на вказані вимоги закону уваги не звернув та безпідставно вказав на необхідність залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко-Крим" і товариства з обмеженою відповідальністю "Родамир", фактично визнавши їх право власності на спірну земельну ділянку, оскільки в разі невизнання з боку цих осіб права користування ТзОВ "Ю.Б.К. Будінвест" спірною земельною ділянкою, вони мають право звернутися до суду з відповідним позовом, який буде предметом окремого судового розгляду.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню, а помилково скасоване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишенню в силі.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законних рішень суду апеляційної інстанції. У зв’язку з цим наведений у статті - 111-18- Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20- Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.К. Будінвест" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 25 грудня 2007 року у справі № 2-17/5421-2007 скасувати.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2007 року залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.