ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                   19.02.2008  N 23/249 (Н1-28)
 
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
 
     Головуючого: Барбари В.П.
     суддів: Гуля   В.С.,   Карпечкіна   П.Ф.,   Колесника   П.І.,
Черногуза Ф.Ф. та Шицького І.Б.,
 
     розглянувши у  відкритому  судовому   засіданні   за   участю
представників  дорожньої профспілкової організації Придніпровської
залізниці  -  Абрамової  М.А.  та   Романенко   Н.М.,   державного
підприємства  "Придніпровська  залізниця" - Томіла І.І,  касаційне
подання  Генерального   прокурора   України   на   ухвалу   Вищого
господарського суду    України    від   21   вересня   2007   року
N 23/249  (Н1-28)  у  справі  за   позовом   дорожнього   комітету
профспілки  Придніпровської  залізниці  до державного підприємства
"Придніпровська залізниця"   про   визнання    права    власності,
В С Т А Н О В И Л А:
 
     Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області від
15 січня  2003   року   позов   дорожнього   комітету   профспілки
Придніпровської     залізниці     до    державного    підприємства
"Придніпровська залізниця"  задоволено.  Визнано  право  власності
позивача на  пансіонат  для  батьків  з  дітьми ім.  Ю.О.Гагаріна,
розташований  за  адресою:  м.  Євпаторія,  вул.  Полупанова,  10;
пансіонат "Прибій",  розташований за адресою:  Херсонська область,
Генічеський  район,  с.  Генічеська  Гірка,  Арабатська   стрілка;
пансіонат "Феодосія",  що  знаходиться  за адресою:  м.  Феодосія,
пр. Леніна,  51;  пансіонат "Запоріжжя",  розташований за адресою:
Херсонська область, Генічеський район, Арабатська стрілка; дитячий
оздоровчо-санаторний  комплекс  "Айвазовський",  розташований   за
адресою:  Крим,  м. Феодосія, наб. Чорноморська, 12; дитячий табір
відпочинку "Сокіл",  розташований за адресою:  Херсонська область,
Генічеський район,  Арабатська стрілка; база відпочинку "Експрес",
що   знаходиться    за    адресою:    Дніпропетровська    область,
Новомосковський  р-н,  с.  Орлівщина;  база  відпочинку "Січ",  що
знаходиться за адресою:  Дніпропетровська область,  Апостолівський
район,  с. Ленінське; профілакторій у м. Запоріжжя, вул. Чубанова.
Зобов'язано  виконавчий  комітет   Євпаторійської   міської   ради
зареєструвати за    позивачем   право   власності   на   пансіонат
ім. Ю.О.Гагаріна  та  Євпаторійське  міжрайонне   бюро   технічної
інвентаризації провести реєстрацію права власності позивача на цей
пансіонат.  Зобов'язано виконавчий  комітет  Генічеської  районної
ради  зареєструвати  за  позивачем  право  власності на пансіонати
"Прибій"  і  "Запоріжжя",  дитячий  табір  відпочинку  "Сокіл"  та
Генічеське   районне   бюро   технічної   інвентаризації  провести
реєстрацію права власності позивача  на  ці  об'єкти.  Зобов'язано
виконавчий  комітет Новомосковської районної ради зареєструвати за
позивачем  право  власності  на  базу  відпочинку   "Експрес"   та
Новомосковське  районне  бюро  технічної  інвентаризації  провести
реєстрацію права власності позивача  на  цей  об'єкт.  Зобов'язано
виконавчий  комітет  Феодосійської  міської  ради зареєструвати за
позивачем право власності на пансіонат "Феодосійський"  і  дитячий
оздоровчо-санаторний   комплекс   "Айвазовський"  та  Феодосійське
міжрайонне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію права
власності  позивача на ці об'єкти.  Зобов'язано виконавчий комітет
Апостолівської районної  ради  зареєструвати  за  позивачем  право
власності  на  базу  відпочинку "Січ" та Апостлівське районне бюро
технічної  інвентаризації  провести  реєстрацію  права   власності
позивача   на   цей   об'єкт.   Зобов'язано   виконавчий   комітет
Комунарської районної ради м. Запоріжжя зареєструвати за позивачем
право  власності  на  залізничний профілакторій у м.  Запоріжжі та
Запорізьке   міське   бюро   технічної   інвентаризації   провести
реєстрацію права     власності     позивача    на    цей    об'єкт
(т. 10, а.с. 135-137).
 
     Ухвалою Вищого господарського суду  України  від  21  вересня
2007 року   N   23/249  (Н1-28)  відхилено  клопотання  заступника
прокурора Дніпропетровської області  про  відновлення  пропущеного
строку  на  подачу  касаційного  подання на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 15 січня 2003 року  та  подання
повернуто прокурору у зв'язку з недотриманням вимог,  передбачених
п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (т. 11, а.с. 10-11).
 
     Ухвалою Верховного  Суду  України  від  24  січня  2008  року
порушено  провадження  з  перегляду  в  касаційному порядку ухвали
Вищого господарського  суду  України  від  21  вересня  2007  року
N 23/249  (Н1-28)  за  касаційним  поданням Генерального прокурора
України,  де поставлено питання  про  скасування  цієї  ухвали  та
передачу  справи  на розгляд до Вищого господарського суду України
(т. 11, а.с. 44-45).
 
     Заслухавши доповідача,  представників сторін  та  перевіривши
матеріали справи. Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає,  що касаційне подання підлягає задоволенню  з
таких підстав.
 
     Згідно з  ч.  1 ст.  29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         прокурор може
вступити  у  справу  на  будь-якій  стадії  розгляду  справи   для
представництва   інтересів   громадянина   або   держави,   подати
апеляційне,  касаційне  подання,  а  також  подання  про  перегляд
рішення за нововиявленими обставинами.
 
     Відповідно до ч.  1 ст.  53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         за заявою
сторони,  прокурора чи з своєї ініціативи господарський  суд  може
визнати   причину  пропуску  встановленого  законодавством  строку
поважною і відновити пропущений строк.
 
     В оскарженій  ухвалі   Вищий   господарський   суд   України,
відмовляючи  у  задоволенні  клопотання  про відновлення строку на
внесення касаційного подання,  зазначив,  що  заступник  прокурора
Дніпропетровської  області  не  надав  жодного  доказу,  коли саме
прокуратурі  області  стало  відомо  про  наявність   оспорюваного
рішення,  не  довів  поважності  причини  пропуску  процесуального
строку.
 
     ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          не  пов'язує  право  суду  відновити
пропущений  процесуальний  строк лише з певним колом обставин,  що
спричинили пропуск строку.  Отже,  у кожному випадку суд повинен з
урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що
наведені на обґрунтування  клопотання  про  його  відновлення,  та
зробити  мотивований  висновок  щодо  поважності  чи  неповажності
причин пропуску строку.
 
     Оскаржена ухвала  Вищого  господарського  суду  України   цим
вимогам не відповідає.  Зокрема суд не дав належної оцінки доводам
прокурора,  який зазначав,  що  про  рішення  господарського  суду
Дніпропетровської області від 15 січня 2003 року стало відомо лише
в липні 2007  року  у  ході  перевірки  дотримання  вимог  чинного
законодавства  про  оздоровлення та відпочинок дітей.  Прокуратура
Дніпропетровської області ознайомилась із матеріалами цієї  справи
23  липня  2007  року,  а  через 10 днів - 3 серпня 2007 року було
внесено  касаційне  подання   на   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області     від     15     січня    2003    року
(т. 11, а.с. 2-9).
 
     У зв'язку  з  цим  оскаржена  ухвала   касаційної   інстанції
підлягає  скасуванню,  а  справа  -  передачі на розгляд до Вищого
господарського суду України.
 
     Враховуючи викладене  і  керуючись   статтями   111-17-111-20
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційне подання     Генерального     прокурора      України
задовольнити.
 
     Ухвалу Вищого  господарського  суду  України  від  21 вересня
2007 року N 23/249 (Н1-28) скасувати та передати справу на розгляд
до Вищого господарського суду України.
 
     Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.