3-4425к07 Про визнання боржника банкрутом - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги закритого акціонерного товариства "Таврида-Центр" (далі – ЗАТ "Таврида-Центр") та Українського промислово-інвестиційного консорціуму "Металургія" (далі – УПІК "Металургія") на постанову Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року у справі за заявою УПІК "Металургія" про банкрутство,

14 листопада 2005 року рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А. М. Кузьміна" (далі - ВАТ "Дніпроспецсталь") до Ігнатенка Сергія В’ячеславовича, Українського промислово інвестиційного консорціуму "Металургія" про відшкодування матеріальної шкоди, визнання недійсними рішень Ради директорів, визнання недійсним статуту, скасування державної реєстрації та ліквідації УПІК "Металургія" припинено господарську діяльність боржника шляхом його ліквідації, призначено ліквідатором ВАТ "Дніпроспецсталь", зобов’язано ліквідатора провести ліквідацію боржника, встановлено порядок проведення ліквідації боржника шляхом покладення обов’язків її здійснення на ліквідатора та встановлено строк для заяви претензій кредиторів у 2 місяці, строк здійснення ліквідації 12 місяців. Зазначене рішення суду набрало чинності 25 листопада 2005 року.

У зв’язку з недостатністю вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів ВАТ "Дніпроспецсталь" подано заяву про порушення справи про банкрутство УПІК "Металургія", в порядку, визначеному ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII, в редакції Закону № 784-ХІV (784-14) від 30 червня1999 року. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд Запорізької області постановою від 07 червня 2006 року визнав УПІК "Металургія" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 липня 2006 року, залишена без змін ухвалою Верховного Суду України від 19 грудня 2006 року, рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 14 листопада 2005 року скасовано в частині, припинення господарської діяльності УПІК "Металургія", призначення ліквідатором УПІК "Металургія" ВАТ "Дніпроспецсталь" і провадження у справі припинено за непідвідомчістю справи суду загальної юрисдикції.

19 вересня 2006 року УПІК "Металургія" та ЗАТ "Таврида-Центр" подано заяви про перегляд постанови господарського суду Запорізької області від 07 червня 2006 року за нововиявленими обставинами.

Постановою господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2007 року було задоволено заяву УПІК "Металургія" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Запорізької області, постанову господарського суду Запорізької області від 07 червня 2006 року скасовано, припинено повноваження ліквідатора УПІК "Металургія", провадження у справі припинено. Постанова суду вмотивована тим, що підставою для визнання УПІК "Металургія" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку визначеному ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стало рішення Каланчацького районного суду Херсонської області, яке в подальшому було скасовано з припиненням провадження у справі, що є нововиявленою обставиною. Заяву ЗАТ "Таврида-Центр" про перегляд постанови господарського суду Запорізької області за нововиявленими обставинами залишив без задоволення. В цій частині постанова суду вмотивована тим, що останнє не відноситься до кола осіб, за заявою яких рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14 червня 2007 року, постанову господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2007року залишено без змін. При цьому, апеляційний суд зазначив, що з скасуванням рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 14 листопада 2005 року відпала обов’язкова складова для порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку, визначеному саме ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і за таких обставин кредитор мав би довести безспірність вимог та неспроможність боржником задовольнити їх протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 14 червня 2007 року та постанова господарського суду Запорізької області від 27 квітня 2007 року скасовані, постанова господарського суду Запорізької області від 07 червня 2006 року залишена в силі, а справу передано до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду. Постанова вмотивована тим, що обставини, на які посилався заявник, не є нововиявленими і апеляційним судом Херсонської області не було встановлена відсутності заборгованості УПІК "Металургія" перед кредиторами, відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, достатності майна боржника для задоволення вимог усіх кредиторів.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 13 грудня 2007 року за касаційними скаргами ЗАТ "Таврида-Центр" та УПІК "Металургія" порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року. Касаційні скарги обґрунтовуються невідповідністю оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, а також різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи попередні судові рішення Вищим господарським судом України зроблено висновок, що скасування судового рішення, котре стало підставою для порушення провадження справи про банкрутство не є нововиявленою обставиною.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за ново виявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як зазначається у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 року № 1 (v0001700-81) (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили при розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв’язку зі скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду в іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

Таким чином, висновок Запорізького апеляційного господарського суду стосовно того, що скасування рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 14 листопада 2005 року, яке стало підставою для ліквідації УПІК "Металургія" та покладення обов’язків її здійснення на ліквідатора ВАТ "Дніпроспецсталь", за ініціативою якого було порушено справу про банкрутство з підстав передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і припинення провадження по цій справі за непідвідомчістю її суду загальної юрисдикції є нововиявленою обставиною слід вважати законним та обґрунтованим.

За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 14 червня 2007 року залишенню в силі.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України, ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. У зв’язку з цим наведений у ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.