240/25941/22 Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України щодо відмови провести доплату до пенсії особі як непрацюючому пенсіонеру, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, зобов`язання УПФУ перерахувати особі пенсію як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи - 14.05.2024 Прийняття

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Боровицького О.А., Шидловського В.Б., Курка О.П.)

у справі № 240/25941/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати йому з 12.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення;

- зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату з 12.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII (796-12) ), що становить дві мінімальні заробітні плати.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що позивач проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та має відповідне посвідчення громадянина, який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах гарантованого добровільного відселення у 1986-1993 роках, серії НОМЕР_1 від 08.04.1993.

3. Крім того, позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

4. З 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII (796-12) ) було припинено, у зв`язку із внесенням змін до Закону №796-ХІІ (796-12) Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (76-19) (далі - Закон №76-VIII (76-19) ), яким зокрема ст. 39 Закону №796-ХІІ було виключено.

5. 17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 (v006p710-18) вказані зміни було визнано неконституційними, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просить повідомити, чи відновив пенсійний орган виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст. 39 Закону №796-ХІІ.

6. Листом відповідач повідомив позивача, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру не нараховується і не виплачується. Частина 2 ст. 39 Закону №796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії.

7. Вважаючи таку бездіяльність ГУ ПФ України в Житомирській області протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність своїх дій.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип незворотності дії закону у часі, відповідно до якого до спірних правовідносин має застосовуватись стаття 39 Закону №796-ХІІ в редакції Закону після 01.01.2016.

Згідно ст. 39 № 796-ХІІ громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Позивач у зоні відчуження не працює, а тому права на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, він не має, оскільки таке право не передбачено чинним законодавством, а саме ст. 39 Закону №796-XII.

12. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 12.09.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону №796-XII;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 12.09.2022 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону України № 796-ХІІ.

14. Покликаючись на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, що не спростовано відповідачем, та проживає на території, яка належить до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується матеріалами справи, позивач має право на отримання підвищення до пенсії згідно ст. 39 Закону №796-ХІІ.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржувану постанову та зазначити у зобов`язальній частині судового рішення про нарахування та виплату йому з 12.09.2022 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із Законом України про державний бюджет на відповідний рік.

16. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

18. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

20. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 виснувала:

" норма пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VIIІ (1774-19) (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

6.37. Таким чином, ОСОБА_2 має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року."

21. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку у справі, що розглядається.

22. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

23. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.