460/144/21 Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 14.05.2024 Прийняття

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 (суддя - Кошмелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 (судді - Хобор Р.Б., Шевчук С.М., Шинкар Т.І.)

у справі №460/144/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.11.2020 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 №21-516;

2) зобов`язати відповідача здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 (2663-14) , що діяла на час призначення пенсії), обчисленої відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (v006p710-20) та статті 81 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 за №21-516, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та з лютого 2003 року отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у розмірі 90 % суми місячної заробітної плати.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2016 у справі №161/4873/16-а зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми заробітної плати зазначеної в довідці прокуратури Рівненської області №18-185 вих.16 від 09.03.2016, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Розмір пенсії позивача, обчислений із урахуванням постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.05.2016 у справі №161/4873/16-а становить 40191,74 грн.

15.10.2020 Рівненська обласна прокуратура видала позивачу довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 21-516. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 (v006p710-20) про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 11.09.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу у складі управління прокуратури області і становить 95787,42 грн.

19.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі вказаної вище довідки.

Листом від 17.11.2020 за №0300-0308-8/38618 відповідач повідомив позивачу про недоцільність проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 №21-516.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу мають застосовуватися положення статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VI, які встановлюють, що розмір пенсії прокурорів має становити 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати та не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тому, в разі проведення перерахунку розмір пенсії позивача становитиме 17120грн (1712грн (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність) х 10). Тобто, розмір пенсійної виплати позивача зменшиться, оскільки наразі він становить 40191,74грн.

Позивач, вважаючи відмову відповідача в перерахунку пенсії протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що має право на перерахунок пенсії з 01.10.2020 без будь-якого зниження розміру відсотків і без будь-якого обмеження суми пенсії максимальним розміром, в якому відповідачем протиправно відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.02.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, оформлене листом від 17.11.2020 №0300-0308-8/38618, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 № 21-516.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII в первинній редакції, на підставі довідки Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 №21-516, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії згідно з довідкою Рівненської обласної прокуратури від 15.10.2020 №21-516 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром.

Суд виходив з того, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідач не має застосовувати норму, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми місячної (чинної) заробітної плати, яка діє на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини другої статті 50-1 Закону №1789 та частини другої статті 86 Закону №1697, щодо встановлення граничного розміру пенсії працівників прокуратури за вислугу років у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Крім того, суди виходили з того, що запроваджені Законом №3668 та Законом №911 обмеження щодо визначення максимального розміру пенсії не застосовуються до пенсій, які призначені до набрання вказаними Законами чинності. Враховуючи, що пенсія позивачу призначена в лютому 2003 року, відповідно до статті 50-1 Закону №1789, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії, на підставі статті 86 Закону №1697, є протиправним.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Покликається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 86 Закону №1697-VII, статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI (3668-17) , у зв`язку з чим суди дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром.

Покликається на те, що положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Також зазначає, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не врахував норми права викладені у постановах Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №359/3736/17 та від 10.09.2021 у справі №580/5238/20.

Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури та без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, у цій справі право позивача на перерахунок пенсії відповідачем не заперечується. Спірним є те, який відсоток заробітної плати слід застосовувати при перерахунку пенсії позивача та чи розповсюджуються на позивача встановлені Законом №3668-VI (3668-17) обмеження розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступні правові висновки:

"…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI (3668-17) не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI (3668-17) , і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII."

"… внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги Особа-1 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають."

Враховуючи викладене, на позивача поширюються положення законодавства щодо обмеження пенсії максимальним розміром, а тому задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суди невірно застосували норми матеріального права.

Крім того, у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 Верховний Суд сформував наступний висновок:

"….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII (1697-18) , повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії".

На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII (1697-18) в частині перерахунку пенсії втратила чинність.

З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.05.2021 у справі №140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21.

Відповідно до частин першої, третьої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

За таких обставин, враховуючи в силу приписів частини третьої статті 341 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду після подання касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача виходячи з розрахунку 90%.

Оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати та з обмеженням її максимальним розміром її розмір зменшиться, відповідач правомірно відмовив у такому перерахунку.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.