ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ України
-
12 грудня 2006 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого: Шицького I.Б.
Суддів: Барбари В.П., Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.I.,
Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.,
розглянувши за участю представника Національного технічного
університету України "Київський політехнічний інститут" - Бежевець
А.М.
касаційну скаргу Національного технічного університету
України "Київський політехнічний інститут" на постанову Вищого
господарського суду України від 27 вересня 2006 ( rs156831 ) (rs156831)
року
у справі № 16/710 за позовом Національного технічного
університету України "Київський політехнічний інститут" до
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. про припинення
договору оренди та звільнення приміщення, -
в с т а н о в и л а :
У 2005 році Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут" звернувся до господарського
суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. про
припинення договору оренди №НОМЕР_1 та повернення орендованого
приміщення. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням
Подільського районного суду м. Києва від 22 лютого 2005 року
відповідача визнано недієздатним.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10 січня 2006 року
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 5
червня 2006 року рішення скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня
2006 року залишено без зміни постанову Київського апеляційного
господарського суду від 5 червня 2006 року.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про відсутність підстав для припинення
спірного договору оскільки державна реєстрація відповідача як
суб'єкта підприємницької діяльності не скасована та на момент
прийняття господарським судом першої інстанції рішення відповідачу
рішенням суду призначено опікуна.
У касаційній скарзі Національний технічний університет
України "Київський політехнічний інститут" просить скасувати
постанову Вищого господарського суду України від 27 вересня 2006
року з мотивів неправильного застосування норм матеріального
права.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 листопада 2006 року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 27 вересня 2006 року у справі №
16/710.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
сторони, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Статтею 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що припинення
діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його
реорганізації або ліквідації. Пунктом 6 зазначеної статті
передбачено, що суб'єкт господарювання ліквідується у разі
скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених
законом.
Апеляційна інстанція дійшла вірного висновку, що
господарський суд першої інстанції повинен був з'ясувати наявність
або відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про державну
реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що на
момент винесення господарським судом першої інстанції рішення у
справі рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 липня
2005 року у справі № 2-2974, що набрало законної сили, ОСОБА_2
було призначено опікуном над відповідачем.
Відповідно до ст. п.4 ст. 67, п. 1 ст. 72 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту
цивільних прав та інтересів підопічного, дбати про збереження та
використання майна останнього.
Статтею 54 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, якщо фізична
особа-підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її
цивільна дієздатність обмежена, орган опіки та піклування може
призначити управителя цього майна. Орган опіки та піклування
укладає з управителем договір про управління цим майном.
Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке
потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки
та піклування управляти цим майном або передати його за договором
в управління іншій особі (п. 4 ст. 72 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Отже, господарський суд апеляційної інстанції, з висновком
якого погодився Вищий господарський суд України, зазначаючи, що
опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав,
інтересів підопічного, дбати про збереження та використання майна
відповідача, повинен був з'ясувати питання про наявність або
відсутність у опікуна дозволу з боку органу опіки та піклування на
управління майном підопічного та виконання обов'язків за спірним
договором.
Апеляційний суд цього не з'ясував, а касаційна інстанція
значення цьому не надала. Без з'ясування даної обставини правові
висновки судів, які розглядали справу, є передчасними і не
грунтуються на вимогах закону.
Враховуючи викладене, постановлені по справі рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, у зв'язку з цим вони
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду слід врахувати наведене і вирішити
спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. 111-19, ст.111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських
справах, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Національного технічного університету
України "Київський політехнічний інститут" задовольнити.
Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 27
вересня 2006 ( rs156831 ) (rs156831)
року, постанову Київського апеляційного
господарського суду від 5 червня 2006 року та рішення
господарського суду м. Києва від 10 січня 2006 року, а справу
направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий I.Б. Шицький
Судді В.П. Барбара
В.С. Гуль
П.Ф. Карпечкін
П. I. Колесник
Т.О. Новікова
Ф.Ф. Черногуз
С.О. Щотка
Правова позиція (справа № 3-4244к06)
Відповідно до п. 4 ст. 72 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує
постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та
піклування управляти цим майном або передати його за договором в
управління іншій особі.