500/1782/19 Про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду внаслідок травми, контузії, пов`язаної з проходженням військової служби та участі у бойових діях, оформленої протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, зобов'язання вирішити питання щодо виплати зазначеної одноразової грошової допомоги - 13.05.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 (суддя - Хрущ В.Л.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 (судді - Довгополов О.М., Гудим Л.Я., Святецький В.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- скасувати пункт 16 протоколу від 14.12.2018 №125 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги щодо відмови у призначенні грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України вчинити дії, а саме, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків, викладених у рішеннях суддів, у зв`язку з настанням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок контузії, що мала місце під час проходження служби в місцях, де велися бойові дії.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 09.11.1978 по 02.12.1980 позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР, в тому числі, у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан, де брав участь у бойових діях.

Позивач звільнений з військової служби на підставі наказу Міністерства оборони СРСР №254 від 27.09.1980, що підтверджується записом №10 у військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Під час проходження служби позивач отримав множинне осколкове поранення, закриту черепно-мозкову травму - контузію головного мозку, які було визнано такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.

10.02.2012 при огляді МСЕК позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

При повторному огляді 19.02.2013 позивачу встановлена ІІ група інвалідності, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0000920.

При чергових оглядах 26.02.2014 та 26.02.2016 позивачу була підтверджена ІІ група інвалідності: контузія, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що підтверджується виписками з актів огляду МСЕК серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (довічно).

Витягом з протоколу засідання Центральної військової - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 139 від 02.02.2012 підтверджено, що отримані позивачем поранення - пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.02.2017 у справі № 608/1600/16-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, зобов`язано Міністерство оборони України вчинити певні дії, а саме: зобов`язано Комісію з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок контузії, що мала місце під час проходження військової служби в місцях, де велися бойові дії.

05.07.2017 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із контузією, пов`язаною із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Пунктом 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №78 від 21.07.2017 встановлено, що ОСОБА_1 не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) передбачено, що допомога, яка не була призначена, призначається і виплачується в установленому законом порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Крім того зазначено, що у відповідності до чинного законодавства України, одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, всупереч чого ОСОБА_1 інвалідність встановлена в понад 3-місячний термін. Також заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення, який передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) .

Листом №К/2/5254 від 28.07.2017 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про те, що у призначенні одноразової грошової допомоги йому відмовлено з мотивів, що інвалідність йому встановлено у понад 3-місячний термін, а також тому, що не подано документ, що свідчить про обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (975-2013-п) .

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії відповідача, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, скасування протоколу №78 від 22.07.2017 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги щодо відмови у призначенні грошової допомоги, зобов`язання відповідача Міністерства оборони України вчинити дії, а саме, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок контузії, що мала місце під час проходження служби в місцях, де велися бойові дії.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 27.12.2017 справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 у справі №608/1451/17 позов задоволено частково. Скасовано пункт 7 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №78 від 21.07.2017 та зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду II групи, інвалідність якого настала внаслідок контузії, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії і прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

28.05.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у випадку інвалідності військовослужбовців відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

До заяви позивачем додавались наступні документи: копія паспорта та коду ОСОБА_1, копія військового квитка, копія посвідчення інваліда війни, довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про проходження військової служби та участь в бойових діях, копія акту судово-медичного обстеження №48, витяг з протоколу засідання Центральної ВЛК Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань №139 від 02.02.2012, копії виписок з актів огляду МСЕК, довідка ПАТ "Ощадбанк" про номер рахунку, копія постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2018.

Про результати розгляду даної заяви, позивач дізнався після здійснення 20.03.2019 його представником, адвокатом Багрієм Б.Є., відповідного адвокатського запиту.

Так, у наданому на вказаний запит листі №10/2/2204 від 28.03.2019 було повідомлено, що протоколом №125 від 14.12.2018 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відмовила позивачу у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування відмови відповідач посилався на те, що позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін, а також на те, що заявником не подано довідку органів МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, викладену в пункті 16 протоколу №125 від 14.12.2018 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Скасовано пункт 16 протоколу №125 від 14.12.2018 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок контузії, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у Збройних Силах Союзу РСР при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та здійснити її виплату.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на підтвердження права позивача на безумовне отримання одноразової допомоги, в тому числі, при встановленні йому інвалідності пізніше, ніж через три місяці після звільнення з військової служби, судовими рішеннями, які набрали законної сили та встановлення відповідним судовим рішення факту подання позивачем всіх необхідних документів для отримання зазначеної допомоги та наявності необхідних документів, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок отриманого поранення зі встановленою інвалідністю, - відповідачем такі обставини - залишено поза увагою.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також покликається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постановах від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, від 31.07.2018 у справі №363/1076/16-а, від 29.10.2018 у справі №750/11327/17, від 10.04.2019 у справі №822/220/18 та від 04.03.2020 у справі №756/1003/16-а.

Відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду з вимогами щодо виплати спірної одноразової грошової допомоги.

Так, у справах №608/1451/17 та №608/1600/16-а суди дійшли висновку, що позивач має право на призначення і отримання грошової одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) та постанови №975.

Судові рішення у цих справах набрали законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача та постановили рішення про задоволення позовних вимог.

Покликання відповідача на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №750/5074/17, від 31.07.2018 у справі №363/1076/16-а, від 29.10.2018 у справі №750/11327/17, від 10.04.2019 у справі №822/220/18 та від 04.03.2020 у справі №756/1003/16-а є безпідставним, оскільки такі постановлені за інших фактичних обставин, за відсутності судових рішень, якими б було встановлено право позивача на одноразову грошову допомогу.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.