ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2004 Справа N 12/90
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...>
за участю представників: <...>
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" на постанову Вищого господарського суду
України від 25 травня 2004 р. у справі за позовом Дочірньої
компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Комунального
підприємства "Дніпродзержинське виробниче управління
водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення
124525,22 грн., В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2003 р. Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" (далі - ДК "Газ України") звернулась до суду з позовом
про стягнення з Комунального підприємства "Дніпродзержинське
виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"
суми неоплаченого простого векселя N 65305051385838, емітованого
05.10.1999 р. відповідачем, у розмірі 100000 грн.,
пені - 1484,20 грн., інфляційних нарахувань - 8067,82 грн. та
відсотків, нарахованих на суму простого векселя від дати настання
строку платежу - 14973,20 грн., а усього - 124525,22 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що
позивач не є законним векселедержателем, а простий вексель
N 65305051385838 є таким, що не має вексельної сили.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
29.01.2004 р. у позові відмовлено з тих мотивів, що позивач не є
законним векселедержателем простого векселя N 65305051385838,
оскільки, на векселі відсутній індосамент, який би свідчив про
передачу векселя позивачу.
Постановою Вищого господарського суду України від
25.05.2004 р. зазначене рішення залишене без змін на тих самих
підставах.
9 вересня 2004 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою ДК "Газ України", у якій
ставиться питання про скасування наведених судових рішень та
прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. В
обгрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм матеріального права, невідповідність
оскаржуваної постанови положенням Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та рішенням Верховного Суду України з питань
застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлені у
справі судові рішення скасуванню з направленням справи на новий
розгляд до суду першої інстанції на таких підставах.
Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення
суду першої інстанції, виходив з того, що воно є законним та
обґрунтованим.
Разом з тим, з таким висновком погодитися не можна.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не є
законним векселедержателем простого векселя N 65305051385838,
оскільки, на векселі відсутній індосамент, який би свідчив про
передачу векселя позивачу, з чим погодився касаційний суд,
суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 16 Уніфікованого закону "Про переказні векселі
та прості векселі" ( 995_009 ) (995_009)
, власник переказного векселя
вважається його законним держателем, якщо його право на вексель
базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній
індосамент є бланковим.
Відповідно до ст. 13 Закону ( 995_009 ) (995_009)
, індосамент повинен
бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього
аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.
Індосамент може не містити найменування особи, на користь
якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису
індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того,
щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті
переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Вексель, на якому ґрунтуються вимоги позивача, має бланковий
індосамент, підпис індосанта (ДОДДКП "Облводоканал") написаний на
звороті векселя, тобто, індосамент відповідає вимогам абз. 2 ст.
13 Закону ( 995_009 ) (995_009)
.
Відповідно до ст. 14 Закону ( 995_009 ) (995_009)
, індосамент
переносить всі права, що випливають з переказного векселя.
Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може:
(1) Заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої
іншої особи;
(2) Реіндосувати вексель через бланковий індосамент або
будь-якій іншій особі;
(3) Передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не
вчиняючи індосаменту.
Векселедержатель (позивач) обґрунтував своє право на вексель
згідно з порядком, зазначеним у абз. 1 ст. 16 Закону ( 995_009 ) (995_009)
.
Посилань на те, що індосант чи інша правомочна особа оспорили
це право позивача, посилаючись на втрату права володіння
переказним векселем в силу якоїсь події, і векселедержателя
зобов'язано повернути вексель, судове рішення не містить.
Отже, висновок суду про те, що позивач не є законним
векселедержателем не ґрунтується на законі.
Доводи суду про порушення вимог чинного законодавства при
видачі спірного векселя, оскільки, останній було емітовано на
користь Виробничого управління Аульського районного водопровідного
господарства, яке не є юридичною особою, теж не свідчать про те,
що позивач не є законним держателем векселя. Бланковий індосамент
вчинено юридичною особою - ДОДДКП "Облводоканал", структурним
підрозділом якого є згадане управління.
Як встановлено ст. 77 Закону ( 995_009 ) (995_009)
, до простих векселів
застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних
векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих
документів, а саме положення, зокрема, щодо:
індосаменту (статті 11-20);
строку платежу (статті 33-37);
платежу (статті 38^2);
права регресу у разі неплатежу (статті 43-50, 52-54);
платежу у порядку посередництва (статті 55, 59-63);
копій (статті 67 і 68);
змін (ст. 69);
позовної давності (статті 70 і 71).
Таким чином, за наведеного обґрунтування, судові рішення про
відмову в позові не є законними.
Порушення вимог матеріального права, допущені судом при
розгляді справи, є підставою для скасування винесених судових
рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір з дотриманням вимог закону.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК
"Нафтогаз України" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
25.05.2004 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 29.01.2004 р. скасувати. Справу направити на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції. Постанова є
остаточною і оскарженню не підлягає.