ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
12.10.2004 N 6/9пд
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Стахановської об'єднаної ДПІ, Судова палата у господарських
справах Верховного Суду України В С Т А Н О В И Л А:
29 грудня 2002 року між ВАТ "Стахановський завод "Юність" та
приватним підприємцем Присяжнюк О.О. було укладено спірний договір
купівлі-продажу нежитлових будівель. Згідно цього договору ВАТ
"Стахановський завод "Юність" продало, а приватний підприємець
Присяжнюк О.О. купила нежитлові будівлі, розташовані за адресою:
м. Стаханов Луганської області, вул. Крайня, 1. Приватний
підприємець Присяжнюк О.О. зобов'язалась перерахувати 288908 грн.
впродовж п'яти днів на поточний рахунок ВАТ "Стахановський завод
"Юність" (т. 1, а. с. 15 - 17).
29 грудня 2002 року згідно акта приймання-передачі ВАТ
"Стахановський завод "Юність" передало, а приватний підприємець
Присяжнюк О.О. прийняла всі нежитлові будівлі згідно
вищезазначеного договору (т. 1, а. с. 18).
17 січня 2003 року між ВАТ "Стахановський завод "Юність" та
приватним підприємцем Присяжнюк О.О. було укладено додаткову угоду
до спірного договору. Згідно цієї угоди Присяжнюк О.О. в якості
розрахунку за отримані нежитлові будівлі передала ВАТ простий
вексель N 643040076872 номінальною вартістю 288908 грн. зі строком
платежу 1 січня 2050 року (т. 1, а. с. 19 - 20).
17 січня 2003 року згідно акта приймання-передачі векселя
Присяжнюк О.О. передала, а ВАТ "Стахановський завод "Юність"
прийняло зазначений простий вексель (т. 1, а. с. 21).
У червні 2003 року прокурор м. Стаханова в інтересах держави
в особі Стахановської об'єднаної ДПІ звернувся до господарського
суду Луганської області з позовом до ВАТ "Стахановський завод
"Юність" та приватного підприємця Присяжнюк О.О. про визнання
недійсними на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договору
купівлі-продажу нежитлових будівель від 29 грудня 2002 року і
додаткової угоди до нього від 17 січня 2003 року, укладених між
відповідачами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір
укладений із порушенням пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Луганської області від 2 вересня
2003 року позов задоволено. Визнано недійсним договір
купівлі-продажу нежитлових будівель від 29 грудня 2002 року і
додаткову угоду до нього від 17 січня 2003 року, укладені між
відповідачами. Зобов'язано приватного підприємця Присяжнюк О.О.
повернути ВАТ "Стахановський завод "Юність"; нежитлові будівлі
загальною площею 14465,4 кв. м, розташовані за адресою:
м. Стаханов Луганської області, вул. Крайня, 1. Зобов'язано ВАТ
"Стахановський завод "Юність" повернути приватному підприємцеві
Присяжнюк О.О. емітований нею вексель N 643040076872 номінальною
вартістю 288908 грн.
Рішення обґрунтовано тим, що на дату укладення спірного
договору активи ВАТ "Стахановський завод "Юність" перебували у
податковій заставі у зв'язку з наявністю податкового боргу. На
порушення вимог, передбачених пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, при
укладенні спірної угоди ВАТ "Стахановський завод "Юність" не
звертався до податкового органу для узгодження операції продажу
активів за спірною угодою (т. 2, а. с. 17 - 18).
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10
грудня 2003 року вищевказане рішення суду скасовано. У задоволенні
позову відмовлено (т. 2, а. с. 46).
Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня
2004 року N 6/9пд постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 10 грудня 2003 року залишено без змін (т. 2, а. с. 67 -
70).
Ці постанови мотивовані тим, що у прокурора були відсутні
правові підстави звертатись в інтересах держави в особі
Стахановської об'єднаної ДПІ з позовом про визнання спірного
договору недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
оскільки зазначеною статтею не передбачено стягнення в доход
держави коштів, одержаних за такою угодою.
Ухвалою Верховного Суду України від 16 вересня 2004 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 19 травня 2004 року N 6/9пд
за касаційною скаргою Стахановської об'єднаної ДПІ, де поставлено
питання про скасування цієї постанови та залишення без змін
рішення господарського суду Луганської області від 2 вересня
2003 року. Посилання зроблені на неправильне застосування норм
матеріального і процесуального права та виявлення різного
застосування Вищим господарським судом України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідача та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав:
Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову
апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції,
виходив з того, що ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не передбачає
стягнення в доход держави коштів, одержаних за недійсною угодою. У
зв'язку з цим у Стахановської об'єднаної ДПІ відсутні повноваження
щодо визнання недійсною угоди, укладеної між відповідачами.
Враховуючи, що Законом України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
не передбачено функції державної податкової
інспекції щодо визнання угод недійсними та зобов'язання кожної із
сторін повернути другій стороні все одержане за такими угодами, то
у прокурора були відсутні правові підстави звертатись в інтересах
держави в особі Стахановської об'єднаної ДПІ з позовом про
визнання спірного договору недійсним із підстав, передбачених ст.
48 ЦК УРСР.
Висновки, зроблені касаційною інстанцією, не відповідають
вимогам чинного законодавства.
Згідно статті 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи
прокуратури представляють інтереси держави у господарських судах
та судах загальної юрисдикції.
Статтею 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що прокурор,
який звертається до господарського суду в інтересах держави, в
позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення
інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також
вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні
функції у спірних відносинах.
Органом, уповноваженим здійснювати контрольні функції за
додержанням податкового законодавства, відповідно до Закону
України від 4 грудня 1990 року N 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
"Про державну
податкову службу в Україні", є податкові органи.
На дату укладення спірного договору активи ВАТ "Стахановський
завод "Юність" перебували у податковій заставі у зв'язку з
наявністю податкового боргу. Як свідчать матеріали справи, ВАТ
"Стахановський завод "Юність" мало стійку заборгованість по
податках і зборах у бюджет, податковий борг існував протягом
1998 - 2003 років у зв'язку з несплатою у встановлені строки
узгоджених сум податкових зобов'язань.
Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків, активи
якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне
розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому
узгодженню з податковим органом, у тому числі операцій продажу,
інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого
майна, майнових чи немайнових прав, що використовуються у
підприємницькій діяльності платника податків (інших видах
діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до
підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних
засобів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами.
ВАТ "Стахановський завод "Юність" в порушення зазначеної
норми Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
не звертався до податкового органу для
узгодження операції продажу активів за спірною угодою.
За таких обставин спірний договір укладений ВАТ
"Стахановський завод "Юність" із порушенням пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8
Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами"( 2181-14 ) (2181-14)
та
обґрунтовано визнано судом першої інстанції недійсним відповідно
до ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
із застосуванням наслідків по
поверненню сторін до первісного стану.
З урахуванням наведеного постанову Вищого господарського суду
України від 19 травня 2004 року N 6/9пд та постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 10 грудня 2003 року слід
скасувати, а рішення господарського суду Луганської області від
2 вересня 2003 року - залишити в силі.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної ДПІ задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 19 травня
2004 року N 6/9пд та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 10 грудня 2003 року скасувати, а рішення
господарського суду Луганської області від 2 вересня 2003 року
залишити в силі. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.