ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 21.09.2004                                  Справа N 3/126-20/349
 
 
     Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі: <...>,
     розглянувши касаційну    скаргу    Львівського     державного
лісогосподарського підприємства на постанову Вищого господарського
суду України від 13.04.2004 р. ( v_126600-04 ) (v_126600-04)
         у справі за позовом
Львівського    державного   лісогосподарського   підприємства   до
Брюховецької селищної ради, третя особа - ТОВ "Оріон-Експорт", про
визнання недійсним рішення, В С Т А Н О В И Л А:
 
     У липні   2003   р.   Львівське   державне   лісогосподарське
підприємство звернулося до господарського суду Львівської  області
з  позовом  до  Брюховецької  селищної ради про визнання недійсним
рішення N 246 від 13.07.2000 р. "Про вилучення земельної ділянки з
користування   Львівського   лісопаркового  господарства  за  його
згодою".
 
     Позовні вимоги  обґрунтовувались  невідповідністю   вказаного
рішення  вимогам  статей  19,  31  Земельного  кодексу (далі - ЗК)
України   ( 561-12   ) (561-12)
        ,   згідно   з   яким   вилучення   земель
лісогосподарських  підприємств  і організацій здійснюється з метою
передачі їх у власність або  надання  у  користування  громадянам,
підприємствам, установам, організаціям і може проводитися за умови
відшкодування в повному обсязі збитків,  передбачених розділом  IV
ЗК України.
 
     Відповідач і   третя   особа   на   стороні   відповідача   -
ТОВ "Оріон-Експорт"  проти  позову  заперечували,  посилаючись  на
безпідставність  позовних  вимог та відповідність спірного рішення
вимогам закону.
 
     Рішенням господарського   суду   Львівської    області    від
03.09.2003 р. у задоволенні позову відмовлено.
 
     Постановою Львівського  апеляційного  господарського суду від
24.11.2003 р. та постановою Вищого господарського суду України від
13.04.2004 року ( v_126600-04 ) (v_126600-04)
         рішення залишено без змін.
 
     15.07.2004 р.  Верховним  Судом України за касаційною скаргою
Львівського державного  лісогосподарського  підприємства  порушено
касаційне  провадження з перегляду постанови Вищого господарського
суду України від 13.04.2004 р. ( v_126600-04 ) (v_126600-04)
        . Скарга мотивується
невідповідністю  постанови  рішенням  Верховного  Суду  України  з
питань застосування норм матеріального права та виявленням різного
застосування  Вищим  господарським  судом  України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,      представників       сторін,
обговоривши  доводи  касаційної  скарги  та  перевіривши матеріали
справи,  Судова палата вважає,  що касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню.
 
     Залишаючи без  змін  судові рішення у справі,  касаційний суд
обґрунтував свою постанову тим,  що рішення Брюховецької  селищної
ради  про  вилучення  земельної  ділянки у користувача прийнято на
підставі його згоди.
 
     Такі висновки  відповідають   встановленим   судами   дійсним
обставинам справи.
 
     Рішенням виконкому    Львівської   обласної   ради   народних
депутатів  від  21.08.89  р.  землі  Львівського   лісгоспзагу   в
кварталах 39-43, 45-47 включені у межі Брюховецької селищної ради.
Спірна земельна ділянка розташована у межах кварталу N 42.
 
     Згідно із п.  9 ст.  9 та ст.  27 Земельного кодексу  України
( 561-12  ) (561-12)
          в  редакції  від  13.03.92  р.  у  галузі регулювання
земельних відносин селищна рада  уповноважена  вирішувати  питання
про   припинення   права   власності  або  користування  земельною
ділянкою.
 
     Листом від 03.07.2000 р. позивач просив селищну раду вилучити
з  його  користування  земельну  ділянку Брюховецького лісництва в
кварталі 42, виділи 1, 4, 5, 6, 7, площею 14,7 га з віднесенням її
до земель запасу селища. Таку передачу погодило Львівське державне
лісогосподарське об'єднання "Львівліс" листом  від  10.07.2000  р.
Рішенням від 13.07.2000 р. N 246 Брюховецька селищна рада вилучила
у землекористувача  земельну  ділянку  і  віднесла  її  до  земель
запасу.
 
     Рішення селищної  ради  прийняте  у  межах  її  повноважень і
відповідає вимогам статей 27, 31 Земельного кодексу ( 561-12 ) (561-12)
        .
 
     Рішення судів  про   відмову   у   позові   є   законними   і
обґрунтованими.   Підстави   для   задоволення  касаційної  скарги
відсутні.
 
     Враховуючи наведене,  керуючись статтями 111, 111-17, 111-18,
111-19, 111-20   Господарського   процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу  Львівського  державного  лісогосподарського
підприємства залишити без задоволення.
 
     Постанову Вищого     господарського    суду    України    від
13.04.2004 р. ( v_126600-04 ) (v_126600-04)
         залишити без змін.
 
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.