ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.07.2004                                 Справа N 2-19/16122-03
 
Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого
Суддів
 
за участю представника ВАТ "ВСК" - Р-о М.М.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ
"Т",
 
                             встановила:
 
Рішенням господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  від  5
грудня  2003 року відмовлено у задоволенні позову ВАТ "ВСК" до ТОВ
"Т" про стягнення 9 217 грн. 50 коп. заборгованості.
 
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від
2  лютого  2004  року  вищевказане  рішення суду скасовано.  Позов
задоволено.  Стягнуто з відповідача на користь позивача 9 217 грн.
50 коп. заборгованості.
 
Ухвалою Вищого  господарського суду України від 9 квітня 2004 року
№  2-03  касаційну  скаргу  повернуто  ТОВ   "Т"   у   зв'язку   з
недотриманням вимог,  передбачених п. 1 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Суд вказав,  що скарга підписана особою,  яка не має
права її підписувати.
 
Ухвалою Верховного  Суду  України  від  1 липня 2004 року порушено
провадження  з  перегляду  в  касаційному  порядку  ухвали  Вищого
господарського  суду  України  від  9  квітня  2004 року № 2-03 за
касаційною скаргою ТОВ "Т",  де поставлено питання про  скасування
цієї ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого господарського
суду України.  Посилання зроблені на порушення норм процесуального
права.
 
Заслухавши доповідача,  представника  ВАТ "ВСК",  який заперечував
проти задоволення  касаційної  скарги,  та  перевіривши  матеріали
справи,  Судова  палата  у  господарських  справах Верховного Суду
України дійшла висновку,  що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
 
В оскарженій  ухвалі  Вищий  господарський суд України послався на
те,  що касаційна скарга підписана особою,  повноваження  якої  не
підтверджені належним чином.
 
Такий висновок  суперечить  фактичним  обставинам справи та нормам
процесуального  права.  Представник  скаржника  подав   у   якості
підтвердження  своїх  повноважень  світлокопію  довіреності  від 1
березня 2004 року (а.с. 113).
 
У випадку  сумніву  її  вірогідності,  чи  дійшовши  висновку  про
недостатність такого доказу на підтвердження повноважень,  суд міг
і повинен був витребувати додаткові докази,  але не  мав  законних
підстав для повернення скарги.
 
За таких  обставин посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність  поданої  позивачем  касаційної   скарги   вимогам
розділу  XII-1  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          суперечить положенням
процесуального законодавства.
 
Враховуючи викладене і керуючись  статтями  111-17  -  111-20  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата  у  господарських  справах
Верховного Суду України
 
                             постановила:
 
Касаційну скаргу ТОВ "Т" задовольнити.
 
Ухвалу  Вищого  господарського суду України від 9 квітня 2004 року
№ 2-03   скасувати   та  передати  справу  на  розгляд  до  Вищого
господарського суду України.
 
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.