ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 2-18/4338.1-04
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кримської регіональної митниці (далі - Митниця) на ухвалу Вищого
господарського суду України від 11 травня 2004 року у справі за
позовом Приватного підприємця Х-а С.С. (далі -Підприємець) до
Митниці та Управління Державного казначейства в Автономній
Республіці Крим (далі - Управління) про спонукання до виконання
дії,
встановила:
Оскарженою ухвалою Вищий господарський суд України повернув без
розгляду касаційну скаргу Митниці на рішення Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 11-12 березня 2004 року на підставі
пункту третього частини першої статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України).
Ухвала обґрунтована тим, що до касаційної скарги не було додано
належних доказів надсилання її копії сторонам у справі, оскільки з
фінансових чеків від 30 березня 2004 року за №№ 1388, 1389, 1390
не вбачається, що у поштових відправленнях були саме копії
касаційної скарги.
Митниця просить ухвалу Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу різним застосуванням Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону в
аналогічних справах, а також невідповідністю оскарженої ухвали
рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, частиною четвертою цієї статті
встановлено, що до касаційної скарги додаються докази надсилання
копії скарги іншій стороні у справі.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на недотримання Митницею вимог зазначеної норми щодо
надання належних доказів надіслання копії касаційної скарги
сторонам у справі.
Проте висновок про відсутність таких доказів суперечить фактичним
обставинам справи, позаяк до касаційної скарги додано фінансові
чеки від 30 березня 2004 року за №№ 1388, 1389 і 1390, видані
відділенням поштового зв'язку, з яких вбачається факт відправлення
Підприємцю, Управлінню та прокуратурі Автономної Республіки Крим
рекомендованих листів.
Згідно зі статтею 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
такі фінансові чеки є
доказами. У випадку сумніву у їх вірогідності, чи дійшовши
висновку про недостатність таких доказів, суду надано право
витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку він не мав
законних підстав для повернення касаційної скарги без розгляду.
Відтак, посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої Митницею касаційної скарги вимогам розділу
XII-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відповідає положенням
процесуального законодавства.
За таких обставин оскаржена ухвала підлягає скасуванню як
незаконна, а касаційна скарга Митниці на рішення суду першої
інстанції - передачі до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити,
ухвалу Вищого господарського суду України від 11 травня 2004 року
скасувати, а касаційну скаргу Кримської регіональної митниці на
рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11-12
березня 2004 року разом зі справою передати до Вищого
господарського суду України для розгляду по суті.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.