ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 19/181
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України в
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
розглянувши касаційні скарги Фонду державного майна України та
Харківської обласної державної адміністрації за участю
представників сторін: Фонду Державного майна України - присутній,
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "ХХХ" - присутній, на постанову Вищого господарського
суду України від 24 березня 2004 року № Х1 в справі за позовом
Корпорації "YYY" до ВАТ по газопостачанню та газифікації "ХХХ", АТ
"ZZZ", Фонду державного майна України, Харківської обласної
державної адміністрації, третя особа - ТОВ "Фінансова компанія
"QQQ", про стягнення суми, -
встановила:
У квітні 2003 року Корпорація "YYY" звернулася до суду з позовом
до ВАТ по газопостачанню та газифікації "XXX", АТ "ZZZ", Фонду
державного майна України, Харківської обласної державної
адміністрації про стягнення безпідставно отриманих коштів за
біржовим контрактом №23 від 13 серпня 1997 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на виконання
договору доручення купівлі-продажу цінних паперів №8к від 11
серпня 1997 року, укладеного між Корпорацією "YYY" та ТОВ
"Фінансова компанія "QQQ", Компанією за біржовим контрактом №23
від 13 серпня 1997 року від імені та за рахунок позивача придбані
6236 акції ВАТ по газопостачанню та газифікації "XXX". Згідно
п.1.4 "Положення про порядок продажу на фондовій біржі пакетів
акцій, що належать державі і відкритих акціонерних товариств"
( z0798-98 ) (z0798-98)
уповноваженим від Фонду державного майна України
продавцем пакетів акцій ВАТ, що належать державі та підлягають
приватизації виступає представництво Фонду державного майна на
фондових біржах. Продавцем акцій за біржовим контрактом №23 від 13
серпня 1997 року виступає Брокерська контора №99 - Представництво
Фонду державного майна України на Донецькій фондовій біржі. Згідно
п.3.1. договору доручення купівлі-продажу цінних паперів №8к від
11 серпня 1997 року позивач перерахував ТОВ "Фінансова компанія
"QQQ" 384924,80 грн. Внаслідок визнання недійсними змін до Статуту
ВАТ по газопостачанню та газифікації "XXX", на підставі рішень
арбітражного суду Донецької області від 7 червня 1999 року у
справі №29/1 За, загальна кількість цінних паперів на особистих
рахунках акціонерів приведена у відповідність із свідоцтвом про
реєстрацію випуску акцій №409/1/00 від 7 серпня 2000 року, акції
які були випущені в обіг з порушенням норм діючого законодавства
України вилучені з обігу, в тому числі і з особистих рахунків
власників цінних паперів.
Оскільки внаслідок цього, кількість акцій ВАТ по газопостачанню та
газифікації "XXX", які належали позивачу, зменшилась на 2466,
позивач просив на підставі ст.ст. 4, 203, 239, 469 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
стягнути на його користь з ВАТ по
газопостачанню та газифікації "XXX" 14512,90 грн., з ВАТ "ZZZ"
5805,14 грн., з Фонду державного майна України 23052,40 грн., з
Харківської обласної державної адміністрації 108846,40 грн.
необгрунтовано отриманих коштів за біржовим контрактом №23 від 13
серпня 1997 року та відшкодувати збитки, що пов'язані з оплатою
винагороди повіреному за придбання акцій ВАТ по газопостачанню та
газифікації "XXX" пропорційно кількості належних позивачу акцій.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22 липня 2003
року позов частково задоволено. Стягнуто з Фонду державного майна
України 5637 грн. збитків, в іншій частиш позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28
листопада 2003 року вказане рішення частково скасовано, позов
задоволено. Стягнуто з ВАТ "XXX" на користь Корпорації "YYY"
14512,90 грн., з ВАТ "ZZZ" на користь Корпорації "YYY" 5805,14
грн., з Фонду державного майна України на користь Корпорації "YYY"
23052,40 грн., з Харківської обласної державної адміністрації на
користь Корпорації "YYY" 108846,40 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2004
року № Х1 зазначену постанову апеляційного суду залишено без змін.
Фонд державного майна України та Харківська обласна державна
адміністрація оскаржили постанову Вищого господарського суду
України з мотивів неправильного застосування норм матеріального та
процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 17 червня 2004 року порушено
касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського
суду України від 24 березня 2004 року № Х1.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та заперечень і
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України вважає, що
скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В основу постанови Вищого господарського суду України покладено
перелік встановлених Донецьким апеляційним судом фактів і на їх
підставі зроблено загальний висновок про відхилення касаційних
скарг і залишення без зміни постанови апеляційного суду від 28
листопада 2003 року.
В порушення ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційний суд не
навів мотиви, за якими не застосовано закони на котрі посилалися
Фонд державного майна України та Харківська обласна державна
адміністрація, оскаржуючи постанову апеляційного суду, та
обґрунтування правильності застосування законів, якими керувався
суд, приймаючи рішення.
Апеляційний суд, задовольняючи позов, не навів мотивів такого
рішення та не вказав правових підстав задоволення позову. В
постанові зазначено, що позивач вимагає стягнення на підставі
ст.ст. 4, 203, 239, 469 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
необґрунтовано отриманих коштів.
Правовий висновок про обґрунтованість вимог та підстави стягнення
коштів з відповідачів у постанові апеляційного суду не наведено,
що є об'єктивною підставою для висновку про те, що прийняте
рішення необґрунтоване і незаконне.
За таких обставин, у Вищого господарського суду України не було
законних підстав для залишення постанови апеляційного суду без
змін.
Тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню,
справа направленню на новий розгляд господарського суду першої
інстанції.
При новому розгляді суду слід з'ясувати правову природу спірних
відносин, дійсні права та обов'язки сторін і вирішити спір
відповідно до вимог закону.
Оскільки відповідачем у справі є Харківська обласна державна
адміністрація, то справу слід направити згідно ст. 16 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
до господарського суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-19 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата, -
постановила:
Касаційні скарги Фонду державного майна України та Харківської
обласної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду від 24 березня 2004 року №
Х1 ( sp02/1023-1 ) (sp02/1023-1)
, постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28 листопада 2003 року та рішення
господарського суду Донецької області від 22 липня 2003 року
скасувати, а справу направити до господарського суду м. Києва для
розгляду у першій інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.