ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2004                                      Справа N 41/530

                    (скасовано постанову ВГСУ)

Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у

складі:

головуючого судді,

суддів;

за участі представників

позивача: присутній,

відповідача: присутній;

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

Київської  міської  ради  (далі  -  Рада)  на   постанову   Вищого

господарського  суду  України  від  7 квітня 2004 року у справі за

позовом "ХХХ" (далі - Асоціація) до Ради  про  визнання  недійсним

рішення  № 621/781 від 10 липня 2003 року "Про затвердження Правил

провадження господарської діяльності з  організації  та  утримання

тоталізаторів,  гральних  закладів  у  м.  Києві" ( ra0621023-03 ) (ra0621023-03)
        

(далі - Правила),

                            встановила:

З позовом до Господарського суду м.  Києва Асоціація звернулася  у

вересні   2003   року,   мотивувавши   заявлену   позовну   вимогу

перевищенням Радою своїх повноважень  при  прийнятті  оспорюваного

рішення та невідповідністю цього рішення законодавству України, що

регулює відносини у сфері ліцензування підприємницької діяльності.

Рішенням від  21  листопада  2003  року   в   задоволенні   позову

відмовлено  з  тієї  підстави,  що спірні Правила ( ra0621023-03 ) (ra0621023-03)
        

Рада  затвердила  на  підставі  повноважень,  наданих  їй  Законом

України  "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ) (401-14)
         (далі

- Закон про столицю).

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  16

січня  2004 року,  залишеним без змін оскарженою постановою Вищого

господарського  суду  України,  рішення  суду   першої   інстанції

скасовано,  а позов задоволено.  Апеляційна та касаційна постанови

обґрунтовані тим,  що Закон про столицю ( 401-14 ) (401-14)
         не наділяє Раду

повноваженнями   щодо   ліцензування  господарської  діяльності  з

організації та утримання тоталізаторів та  гральних  закладів,  бо

відповідно  до  постанови Кабінету Міністрів України № 1698 від 14

листопада   2000   року   "Про   затвердження   переліку   органів

ліцензування"  ( 1698-2000-п  ) (1698-2000-п)
          такими  повноваженнями  наділено

Київську міську державну адміністрацію.

Рада просить  постанову   Вищого   господарського   суду   України

скасувати,  мотивуючи  касаційну скаргу неправильним застосуванням

судом норм матеріального права і  її  невідповідністю  Конституції

України.

Заслухавши суддю-доповідача  та  пояснення  представників  сторін,

розглянувши та обговоривши доводи касаційної  скарги,  перевіривши

матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного

Суду України вважає,  що касаційна скарга підлягає  задоволенню  з

таких підстав.

Відповідно до  пунктів  1.6,  1.7  статті  1,  пункту 2.1 статті 2

договору про створення та діяльність "ХХХ" (зареєстрований Н-ською

районною  у м.  Києві державною адміністрацією ХХ червня 1998 року

під № Х3) (далі -  Договір  про  створення  Асоціації),  Асоціація

утворена  як  договірне  об'єднання  підприємств,  яке не здійснює

самостійної підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Право  на  звернення   до господарського  суду  за  захистом своїх

порушених або  оспорюваних  прав  і охоронюваних законом інтересів

згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу  України

( 1798-12   ) (1798-12)
           (далі  -  ГПК  України)  мають  підприємства  та

організації.

Пункт 2.2.  Договору  про  створення  Асоціації   передбачає,   що

Асоціація  здійснює захист інтересів своїх членів.  Але відповідно

до статті 2 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд  порушує

справи  за  позовними  заявами:  підприємств  та організацій,  які

звертаються до господарського  суду  за  захистом  своїх  прав  та

охоронюваних  законом інтересів;  державних та інших органів,  які

звертаються  до  господарського  суду  у  випадках,   передбачених

законодавчими  актами України;  прокурорів та їх заступників,  які

звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової

палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави

в межах  повноважень,  що  передбачені  Конституцією  та  законами

України.

Проте господарські суди всіх інстанцій, вирішуючи спір по суті, не

з'ясовували питання чи мала право  Асоціація  звертатися  з  даним

позовом.

У зв'язку  з  цим ухвалені у справі рішення і постанови підлягають

скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.

Під час   нового   розгляду   справи  господарському  суду  першої

інстанції  необхідно  врахувати  викладене,   всебічно   і   повно

з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи,  об'єктивно

оцінити  докази,  що  мають  юридичне  значення  для її розгляду і

вирішення спору по суті,  встановити  дійсні  права  та  обов'язки

сторін і,  залежно від встановленого,  правильно застосувати норми

матеріального  права,  що  регулюють  спірні  правовідносини,   та

ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з  викладеного  та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата  у  господарських  справах

Верховного Суду України

                           постановила:

Касаційну скаргу  Київської  міської ради задовольнити,  постанову

Вищого  господарського  суду  України  від  7  квітня  2004  року

( sp10/138-1 ) (sp10/138-1)
         , постанову Київського апеляційного господарського 

суду від 16 січня 2004 року та рішення Господарського суду м. Києва 

від 21 листопада 2003  року  скасувати,  а  справу  передати  на  

новий  розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.