Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2004 року (скасовано частково постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
ДК "XXX" НАК "YYY" - присутній,
КП теплових мереж "ZZZ" - присутній,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства теплових
мереж "ZZZ" на постанову Вищого господарського суду України від 10
березня 2004р. у справі за позовом Дочірньої компанії "XXX"
Національної акціонерної компанії "YYY" до Комунального
підприємства теплових мереж "ZZZ" про стягнення 175999,52 грн.,
встановила:
У серпні 2003 року ДК "XXX" НАК "YYY" звернулась до суду з позовом
про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ"
175 999,52 грн., у тому числі: 153 958,67грн. заборгованості за
поставлений по договору №06/02-1810ТЕ-17 від 25.11.2002р.
природний газ, 12356,08 грн. пені за неналежне виконання
зобов'язань, 3% річних - у сумі 4 347,20 грн. та збільшення суми
боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на 7045,20 грн.
У ході розгляду справи позивачем уточнено вимоги та поставлено
питання про стягнення 127 598,67грн. основного боргу, 8818,20 грн.
пені, 4 347,20 грн. - 3% річних та 7045,20 грн. інфляційних
нарахувань.
Відповідач позовні вимоги визнав частково у сумі 140 958,67 грн.
основного боргу та 7 075,20 грн. інфляційних нарахувань, просить
відмовити у стягненні 3% річних на суму 2639,67 грн. та зменшити
розмір пені до 2275,44 грн.
Рішенням господарського суду Н-ської області від 03.-05.09.2003 р.
позов задоволено частково: стягнено з відповідача 127 598,67грн.
основного боргу, 8818,20 грн. пені, 4 347,20 грн. - 3% річних та
7045,20 грн. інфляційних нарахувань. У решті позовних вимог
провадження у справі припинено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
09.12.2003р. зазначене рішення змінене: позов задоволено частково,
стягнено з відповідача 127 598,67грн. основного боргу. У решті
позову відмовлено у зв'язку з тим, що вимоги позивача про
стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних не
конкретизовані згідно вимог законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2004р.
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від
09.12.2003р. скасована, рішення господарського суду Н-ської
області від 03.-05.09.2003р. залишене в силі. Постанова мотивована
тим, що апеляційна інстанція дійшла неправильних юридичних
висновків по справі.
10 червня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ",
у якій ставиться питання про скасування постанови Вищого
господарського суду України від 10.03.2004р. та направлення справи
на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги
зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального
права, невідповідність оскаржуваної постанови рішенням Вищого
господарського суду України з питань застосування норм
матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про внесення зміни до статті 214 Цивільного
кодексу Української РСР" ( 1136-14 ) (1136-14)
(Закон від 8 жовтня 1999 року
- N 1136-ХІV, Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 48, ст. 420)
стаття 214 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
викладена в такій редакції:
"Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або
договором не встановлений інший розмір процентів".
У прикінцевих положеннях передбачено, що цей Закон ( 1136-14 ) (1136-14)
не
поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення
виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням
комунальних послуг.
Як встановлено судами, що розглядали справу, заборгованість
Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ" перед ДК "XXX" НАК
"YYY" виникла, зокрема, й внаслідок прострочення оплати населенням
комунальних послуг (теплової енергії) відповідачу, оскільки,
останній забезпечує відповідними послугами й населення.
Поставлений відповідачу природний газ, відповідно до умов
укладеного між; сторонами договору, передавався виключно для
вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних
установ та організацій.
Як видно з матеріалів справи, відповідач посилався на те, що
населення заборгувало йому більше 1 мільйона гривень за надані
послуги.
Разом з тим, ця обставина не була належним чином з'ясована та
врахована судами при вирішенні спору. Позов про стягнення
заборгованості за поставлений природний газ було задоволено,
також, у частині стягнення пені, 3% річних та суми збільшення
боргу внаслідок інфляції.
Судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, оскільки,
судами неправильно застосовано Закон N 1136-ХІV від 8 жовтня 1999
року ( 1136-14 ) (1136-14)
.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір з дотриманням вимог закону.
Окрім того, при розгляді цього спору судом мають бути враховані
положення Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з
квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ
та електроенергію" ( 554-15 ) (554-15)
, статтею 1 ( 554-15 ) (554-15)
якого
передбачено, що заборгованість з квартирної плати (плати за
утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-,
газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення
побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні
послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або
квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності
цим Законом ( 554-15 ) (554-15)
(1 липня 2003 року) перед надавачами
житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60
місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату
реструктуризації.
Статтею 5 Закону ( 554-15 ) (554-15)
встановлено, що на суму
реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня
житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед
постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що
використовуються для надання послуг.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "ZZZ"
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/837-1 ) (sp02/837-1)
від 10.03.2004 р., постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від 09.12.2003р. та рішення
господарського суду Н-ської області від 03.- 05.09.2003р.
в частині вимог про стягнення пені, інфляційних
нарахувань та 3% річних скасувати, а справу в цій частині
направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.