ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 2-13/12765-2003
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Керченського міського центру зайнятості на постанову Вищого
господарського суду України від 17.02.2004 року у справі за
позовом Керченського міського центру зайнятості до відкритого
акціонерного товариства Керченського виробничого об'єднання рибної
промисловості "К" про стягнення суми,
встановила:
У серпні 2003 року Керченський міський центр зайнятості звернувся
з позовом до відкритого акціонерного товариства Керченського
виробничого об'єднання рибної промисловості "К" про стягнення суми
простроченої заборгованості по оплаті страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового державного страхування на випадок
безробіття. Позов мотивовано тим, що відповідач не виконує
зобов'язань, які покладені на нього Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
щодо сплати страхових внесків, а тому несе
відповідальність за несвоєчасність їх сплати.
Відкрите акціонерне товариство Керченське виробниче об'єднання
рибної промисловості "К" позов не визнавало вказуючи на те, що
борг зі сплати страхових внесків підлягає списанню згідно з
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.09.2003 року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.11.2003 року, в позові
відмовлено з тих підстав, що відповідно до чинного законодавства
позивач не має права стягувати податковий борг, яким є
заборгованість з сплати страхових внесків на загальнообов'язкове
державне страхування на випадок безробіття, оскільки Керченський
міський центр зайнятості не є органом стягнення.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2004 року
залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції з тих самих
мотивів.
Ухвалою від 20 травня 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою Керченського міського центру зайнятості
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 17 лютого 2004 року з мотивів її
невідповідності нормам матеріального права та різного застосування
Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону
в аналогічних справах.
Відкрите акціонерне товариство Керченське виробниче об'єднання
рибної промисловості "К" не використало наданого законом права на
участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача та перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались
судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,
що виникають у державі. Згідно з статтею 2 Закону України "Про
судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
суд здійснює правосуддя на засадах
верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами прав і законних інтересів
юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону ( 3018-14 ) (3018-14)
встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя
для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законами. Відповідно до частиною 1 статті 6
цього ж Закону ( 3018-14 ) (3018-14)
усім суб'єктам правовідносин
гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і
неупередженим судом. Згідно з частиною З зазначеної статті ніхто
не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до
підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року
визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачає право юридичної особи на захист судом
своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи
можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими
законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не
заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий
захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у
разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його
вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для
захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Держава має забезпечувати захист прав усіх
суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право
юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може
бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Господарські суди при вирішенні даного спору на вказані вимоги
законів уваги не звернули, не розглянули позов по суті, чим
обмежили позивача у здійсненні його права на судовий захист.
Окрім того, висновок господарських судів першої та апеляційної
інстанцій, з яким погодився Вищий господарський суд України, про
те, що Керченський міський центр зайнятості не має права стягувати
суми заборгованості по оплаті страхових внесків до Фонду
загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття
суперечить положенням статей 8, 34, 38 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
.
Враховуючи, що при розгляді даної справи господарські суди невірно
застосували до спірних правовідносин норми матеріального права,
постанова Вищого господарського суду України від 17.02.2004 року,
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 року та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 08.09.2003 року підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід всебічно та повно з'ясувати всі обставини
справи, зокрема, повноваження позивача щодо стягнення
заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове
державне страхування на випадок безробіття, дати їм належну
юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно
застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та
ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 17.02.2004 року у
справі № 2 ( sp21/090-1 ) (sp21/090-1)
, постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.11.2003 року та рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2003 року -
скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.