ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2004                                      Справа N 6/105h

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у

м. Хмельницькому,

                           встановила:

Рішенням господарського суду Хмельницької  області  від  11  липня

2003   року   позов   Хмельницького  обласного  радіотелевізійного

ередавального центру до ДПІ у м. Хмельницькому задоволене. Визнано

недійсним  податкове  повідомлення  відповідача від 17 квітня 2003

року № 00041 про нарахування 19 106  грн.  земельного  податку  за

2003 рік та штрафної санкції у сумі 159 грн. 22 коп..

Постановою Житомирського  апеляційного  господарського суду від 11

грудня 2003 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України  від  10  березня  2004

року  №  6  касаційну  скаргу  повернуто ДПІ у м.  Хмельницькому у

зв'язку з недотриманням вимог,  передбачених п.  6 ч.  1 ст. 111-3

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Судом вказано,  що у скарзі не зазначено

суті порушень і неправильного застосування норм  матеріального  та

процесуального права.

Ухвалою Верховного  Суду  України від 27 травня 2004 року порушено

провадження  з  перегляду  в  касаційному  порядку  ухвали  Вищого

господарського  суду  України  від  10  березня  2004  року № 6 за

касаційною скаргою ДПІ у м.  Хмельницькому,  де поставлено питання

про скасування цієї ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого

господарського суду України.  Посилання зроблені на порушення норм

процесуального права.

Заслухавши доповідача  та  перевіривши  матеріали  справи,  Судова

палата у господарських  справах  Верховного  Суду  України  дійшла

висновку,   що  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  з  таких

підстав.

ДПІ у м.  Хмельницькому у  касаційній  скарзі  на  постанову  суду

апеляційної   інстанції   посилалася,   зокрема,   на  неправильне

застосування положень ст.ст.  1,2, 12 Закону України "Про плату за

землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        ,  п.п.  4.4.1 п.  4.4 ст. 4 Закону України "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами

та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , ст. 1 Закону України

"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         (а.с. 52-53).

Висновки Вищого господарського суду  України  про  невідповідність

поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не

зазначення скаржником суті порушень і  неправильного  застосування

норм матеріального та процесуального права, спростовуються змістом

касаційної скарги. Наведені ДПІ у м. Хмельницькому доводи за своєю

суттю відповідають вимогам п. 4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

У зв'язку   з   цим   оскаржена  ухвала  касаційної  інстанції  не

відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а

справа  -  передачі  на  розгляд  до  Вищого  господарського  суду

України.

Враховуючи викладене і керуючись  статтями  111-17  -  111-20  ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата  у  господарських  справах

Верховного Суду України

                           постановила:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 10 березня 2004 року

№   6   скасувати   та   передати  справу  на  розгляд  до  Вищого

господарського суду України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.