ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2004                                      Справа N 32/173b

                      (скасовано постанову ВГСУ)

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

Суддів

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

відкритого  акціонерного  товариства  "ДЗ"  на  постанову   Вищого

господарського суду України від 25.02.2004 року у справі за заявою

Корпорації "ІСД" до відкритого акціонерного  товариства  "ДЗ"  про

банкрутство,

                           встановила:

У вересні  2002 року Корпорація "ІСД" звернулася до господарського

суду Донецької області з заявою про  визнання  банкрутом  відкрите

акціонерне товариство "ДЗ".

Ухвалою господарського  суду Донецької області від 22.07.2003 року

Приватне підприємство "Б" визнано кредитором боржника  на  суму  3

600 000 грн.

Постановою Донецького   апеляційного   господарського   суду   від

10.12.2003  року  скасовано  ухвалу  суду  першої  інстанції   від

22.07.2003 року та у задоволенні вимог Приватного підприємства "Б"

про визнання його кредитором  відкритого  акціонерного  товариства

"ДЗ"  відмовлено  з тих мотивів,  що відсутні правові підстави для

визнання його кредитором боржника,  оскільки Приватне підприємство

"Б" не  довело, що  є законним держателем простого векселя на суму

3 600 000 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2004  року

скасовано   постанову   суду   апеляційної   інстанції,  а  ухвалу

господарського суду Донецької області від 22.07.2003 року залишено

без змін з тих підстав, що Донецький апеляційний господарський суд

при вирішенні даної справи дійшов  необгрунтованого  висновку,  що

Приватне підприємство Б не довело правомірність своїх вимог.

Ухвалою від  20  травня  2004  року  Верховним  Судом  України  за

касаційною  скаргою  відкритого   акціонерного   товариства   "ДЗ"

порушено   касаційне  провадження  з  перегляду  постанови  Вищого

господарського суду України від 25 лютого 2004 року з  мотивів  її

невідповідності нормам матеріального права та різного застосування

Вищим господарським судом України положень одного й того ж  закону

в аналогічних справах.

Заслухавши доповідь   судді-доповідача,   пояснення  представників

відкритого акціонерного товариства "ДЗ",  Приватного  підприємства

"Б",  Дочірньої  компанії  "УТГ" Національної акціонерної компанії

"НУ" та Приватного підприємства "ДІ", перевіривши матеріали справи

і  рішення,  які  приймались судами в процесі її розгляду,  Судова

палата  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає   задоволенню   з

наступних підстав.

Згідно з   частиною  1  статті  33  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  сторона  повинна  довести  ті

обставини,  на  які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Відповідно до частини  2  статті  34  цього  ж  кодексу  обставини

справи,  які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування,  не можуть  підтверджуватись  іншими

засобами доказування.

Окрім того,   статтею  36  Господарського  процесуального  кодексу

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          встановлено,   що   оригінали   документів

подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають

бути  засвідчені  тільки  такими  документами,  а  також  в  інших

випадках на вимогу господарського суду.

Як вбачається  з  матеріалів  справи та встановлено господарськими

судами першої та апеляційної інстанцій, Приватне підприємство Б не

надало для дослідження оригінал векселя,  на який посилалося як на

підставу  своїх  кредиторських  вимог,  ні   господарському   суду

Донецької області, ні Донецькому апеляційному господарському суду.

За таких обставин,  господарський суд апеляційної інстанції зробив

правильний висновок,  що  Приватне  підприємство  "Б"  не   довело

належними доказами правомірність своїх вимог.

Враховуючи викладене,  постанова  суду  касаційної  інстанції  від

25.02.2004  року  підлягає  скасуванню,  а  постанова   Донецького

апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року - залишенню в

силі.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,

                           постановила:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 25.02.2004 року у

справі  №  32  скасувати,  а  постанову  Донецького   апеляційного

господарського суду від 10.12.2003 року - залишити в силі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.