Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2004 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України на
постанову вищого господарського суду України від 03.02.2004 року у
справі за позовом закритого акціонерного товариства "ХХХ" до Фонду
державного майна України та регіонального відділення Фонду
державного майна України по Н-ській області про спонукання
відповідачів до виконання певних дій,
встановила:
У січні 2003 року ЗАТ "ХХХ" звернулося до господарського суду
Н-ської області з позовом до Фонду державного майна України (ФДМУ)
та регіонального відділення Фонду Державного майна України по
Н-ській області (РВ ФДМУ) про включення орендованого нежилого
приміщення у Перелік об'єктів державної власності групи А
( 294/97-ВР ) (294/97-ВР)
, що підлягають приватизації шляхом викупу і видачу
рішення про його приватизацію.
Позовні вимоги обґрунтовувались безпідставним відмовленням ФДМУ у
приватизації орендованого нежитлового приміщення, оскільки згідно
п. 51 Державної програми приватизації на 2000-2001 роки
( 1723-14 ) (1723-14)
у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого
державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує
право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця
здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна,
яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання
йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної
за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди,
приміщення).
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що
позивач, в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендує спірне
приміщення без погодження з ФДМУ тому відсутні правові підстави,
для задоволення позову, передбачені ст. 11 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
.
Рішенням господарського суду Н-ської області від 12.03.2003 року
позов задоволено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
02.06.2003 року залишено без змін рішення господарського суду
Н-ської області від 12.03.2003 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2004 року
залишено без змін рішення господарського суду Н-ської області від
12.03.2003 року та постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від 02.06.2003 року.
22.04.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
Фонду державного майна України порушено касаційне провадження з
перегляду постанови Вищого господарського суду України від
03.02.2004 року. Скарга мотивується неправильним застосуванням
норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Вищий господарський суд України, залишаючи судові рішення у справі
обгрунтував свою постанову п.51 Державної програми приватизації на
2000-2002 року ( 1723-14 ) (1723-14)
, затвердженої Законом України від
18.05.2000 року № 1723-ІІІ (далі - Програма), у разі поліпшення
орендованого майна, за згодою орендодавця, за рахунок власних
коштів, яке неможливо відокремити від орендованого об'єкта без
завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 відсотків залишкової
вартості майна, орендар отримує право на викуп цього майна.
Проте з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.
Згідно п.48 Програми приватизації ( 1723-14 ) (1723-14)
, продаж об'єктів
групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
(далі - Закон) та цієї Програми ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Ст. 11 Закону ( 2171-12 ) (2171-12)
передбачено, що викуп об'єктів малої
приватизації застосовується у разі:
- не проданих на аукціоні, за конкурсом;
- включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації
шляхом викупу;
- зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором
оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду
державного майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
від 10.04.1992 року №2269 - ХІІ.
Відповідно до п.51 Програми ( 1723-14 ) (1723-14)
у разі прийняття рішення
про приватизацію орендованого державного майна орендар одержує
право на викуп цього майна, якщо ним за згодою орендодавця
здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна,
яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта, без завдання
йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 відсотків залишкової
(відновної за вирахуванням зносу) вартості майна. Таке право
орендар одержує у разі прийняття за власною ініціативою органом
приватизації рішення про приватизацію об'єктів групи А.
Господарськими судами встановлено, що умовами договорів оренди
нежилого приміщення, площею 146, 7 кв.м. від 01.07.1997 року та
02.11.1998 року, укладеного Українським науково-дослідним
інститутом ("YYY") і ЗАТ "ХХХ" не передбачено право викупу
орендарем орендованого майна. Договори оренди укладені після
набрання чинності Закону України "Про оренду державного і
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Фонд державного майна України не приймав рішення щодо включення
спірного приміщення до переліку групи А які підлягають
приватизації шляхом викупу, а пропозиція ФДМУ щодо включення до
іншого переліку об'єктів приватизації, ніж пропонує покупець, не є
відмовою у приватизації згідно з рішенням Конституційного Суду
України у справі № 1-16/2000 ( v014p710-00 ) (v014p710-00)
за конституційним
зверненням товариства покупців членів трудового колективу
перукарні № 163 "Черемшина" (м.Київ) щодо офіційного тлумачення
окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
За таких обставин незаконні судові рішення у справі підлягають
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111, 111 - 17, 111 - 18, 111 - 19, 111 - 20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/838-1 ) (sp02/838-1)
від 03.02.2004 року, постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від 02.06.2003 року та рішення
господарського суду Н-ської області від 12.03.2003 року
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі судців
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.