Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2004 року                 (залишено без змін постанову ВГСУ)

Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого судді,

Суддів;

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

Ч-ської міжрайонної державної податкової інспекції Н-ської області

на  постанову  Вищого  господарського  суду України від 05.02.2004

року у  справі  за  позовом  сільськогосподарського  товариства  з

обмеженою  відповідальністю  "ХХХ" до Ч-ської МДПІ Н-ської області

про зобов'язання списати податковий борг,

                           встановила:

У вересні 2003 року сільськогосподарське  товариство  з  обмеженою

відповідальністю "ХХХ" звернулося з позовом до Ч-ської міжрайонної

державної податкової інспекції Н-ської  області  про  зобов'язання

списати податковий борг.  Позовні вимоги обґрунтовувались тим,  що

позивач має податковий борг з  прибуткового  податку  з  громадян,

який  виник  станом  на  1 січня 2003 року.  Оскільки борг виник у

зв'язку з форс-мажорними  обставинами,  а  саме  неврожаю,  він  є

безнадійним  та,  відповідно  до п.п.  18.2.1.  п.  18.2 статті 18

Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників

податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"

( 2181-14 ) (2181-14)
        , підлягає списанню.

Відповідач позов не визнавав, посилаючись його на безпідставність.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2004  року

залишено  без змін рішення господарського суду Н-ської області від

28.10.2003 року,  яким позов задоволено  з  тих  мотивів,  що  між

форс-мажорними   обставинами  та  несплатою  сільськогосподарським

товариством з обмеженою відповідальністю "ХХХ" податкового боргу є

безпосередній   причинний   зв'язок,  а  тому  зазначений  борг  є

безнадійним та підлягає списанню згідно  з  Законом  України  "Про

порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .

Ухвалою від  6  травня  2004  року  Верховним  Судом  України   за

касаційною   скаргою   Ч-ської  міжрайонної  державної  податкової

інспекції  Н-ської  області  порушено  касаційне   провадження   з

перегляду  постанови  Вищого  господарського  суду  України  від 5

лютого  2004   року   з   мотивів   різного   застосування   Вищим

господарським  судом  України  положень  одного  й того ж закону в

аналогічних справах.

Ч-ська міжрайонна державна податкова інспекція Н-ської області  не

використала  наданого законом права на участь свого представника у

судовому засіданні.

Заслухавши доповідь  судді-доповідача,   пояснення   представників

позивача та перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались

судами в процесі її розгляду,  Судова палата вважає,  що касаційна

скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111-18 Господарського процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Верховний Суд України за результатами

розгляду  справи  має право залишити постанову без змін,  а скаргу

без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд  визнає,  що

постанова   Вищого   господарського   суду   України   ухвалена  з

дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної   скарги   не   спростовують   висновки   Вищого

господарського суду України.

Виходячи з   наведеного,  Судова  палата  не  вбачає  підстав  для

скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями  111-17-111-20  Господарського   процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,

                          постановила:

Касаційну скаргу    Ч-ської   міжрайонної   державної   податкової

інспекції Н-ської області залишити без  задоволення,  а  постанову

Вищого  господарського суду України ( sp01/838-1 ) (sp01/838-1)
         від 05.02.2004 

року у справі № Х1 - без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.