ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2004 року        (скасовано ухвалу ВГСУ)   N 82/12-01/18-03

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

головуючого

суддів

за участі представників

позивача:

відповідача:

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

Відкритого    акціонерного   товариства   по   газопостачанню   та

газифікації  "КОГ"  (далі  -   ВАТ   "КОГ")   на   ухвалу   Вищого

господарського  суду  України від 22 січня 2004 року у справі № 82

за позовом ВАТ "КОГ" до  Відкритого  акціонерного  товариства  "Е"

(далі -ВАТ "Е") про стягнення 424 362 грн. 96 коп. боргу,

                           встановила:

Ухвалою від 20 листопада 2003 року Вищий господарський суд України

повернув без розгляду касаційну  скаргу  ВАТ  "КОГ"  на  постанову

Київського  апеляційного  господарського  суду від 23 вересня 2003

року на підставі пункту четвертого  частини  першої  статті  111-3

Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі -

ГПК України).  Ухвала обґрунтована тим, що до касаційної скарги не

додано  належних  документів,  що  підтверджують сплату державного

мита,  оскільки в банківських реквізитах,  зазначених в платіжному

дорученні  від  13  жовтня  2003 року за № 2305,  відсутній символ

звітності банку - 068.

Оскарженою ухвалою від  22  січня  2004  року  повторну  касаційну

скаргу  Вищий  господарський  суд України повернув без розгляду на

підставі  пункту  п'ятого  частини першої статті 111-3 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        . Ухвала обґрунтована тим, що касаційна скарга подана з

пропуском встановленого  статтею  110  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        

строку, а клопотання про його відновлення не містить посилань щодо

обгрунтування поважності причин його пропуску.

ВАТ "КОГ"  просить  ухвалу  Вищого  господарського  суду   України

скасувати,  мотивуючи  касаційну скаргу невідповідністю оскарженої

ухвали  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
           та   неправильним

застосуванням   судом  касаційної  інстанції  норм  процесуального

права.

Заслухавши суддю-доповідача  та  пояснення  представників  сторін,

розглянувши  та обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши

матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного

Суду  України  вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню з

таких підстав.

Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено  статтею  111

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Зокрема,  частиною четвертою цієї статті

встановлено,  що до  касаційної  скарги  додаються  докази  сплати

державного мита.

В разі  недотримання  вимог  цієї норми,  суд відповідно до пункту

четвертого статті 111-3 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          має  право  не

приймати і повернути касаційну скаргу без розгляду.

Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Вищий господарський суд

України послався на  те,  що  до  неї  не  додано  документів,  що

підтверджують  сплату  державного  мита  у встановленому порядку і

розмірі.

Проте висновок про відсутність таких доказів суперечить  фактичним

обставинам справи.

З матеріалів  справи  вбачається,  що  до  касаційної  скарги було

додано платіжне доручення №  2305  від  13  жовтня  2003  року  на

звороті  якого  є напис про зарахування мита до державного бюджету

за  підписами  посадових  осіб  банку,  що  засвідчені   відбитком

печатки.

Згідно зі  статтею  32  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          таке платіжне

доручення є доказом.  У випадку сумніву у  його  вірогідності,  чи

дійшовши  висновку  про  недостатність такого доказу,  суду надано

право витребувати додаткові докази.  Тому в такому випадку він  не

мав   законних   підстав  для  повернення  касаційної  скарги  без

розгляду.

Повторне повернення  касаційної  скарги  Вищий  господарський  суд

України  здійснив  без  врахування того,  що пропуск строку стався

внаслідок  безпідставного  повернення  ВАТ  "КОГ"  вперше  поданої

касаційної скарги у встановлений термін.

За таких   обставин   оскаржена   ухвала  підлягає  скасуванню  як

незаконна,  а касаційна скарга ВАТ  "КОГ"  -  передачі  до  Вищого

господарського суду України для розгляду по суті.

Виходячи з  викладеного  та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Судова  палата  у  господарських  справах

Верховного Суду України

                           постановила:

Касаційну скаргу    Відкритого    акціонерного    товариства    по

газопостачанню та газифікації "КОГ"  задовольнити,  ухвалу  Вищого

господарського  суду  України від 22 січня 2004 року скасувати,  а

касаційну   скаргу   Відкритого   акціонерного    товариства    по

газопостачанню   та  газифікації  "КОГ"  на  постанову  Київського

апеляційного господарського суду від 23 вересня 2003 року разом зі

справою   передати  до  Вищого  господарського  суду  України  для

розгляду по суті.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.