ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ) N 23/162
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
суддів
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Запоріжжя на ухвалу Вищого господарського
суду України від 25.02.2004 року у справі за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "ЗЗКС" до Державної податкової
інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Відділу Державного
казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення
2143678 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.09.2003
року позов задоволено. Стягнуто на користь ТОВ "ЗЗКС" бюджетну
заборгованість з відшкодування ПДВ за січень, лютий та травень
2003 року на загальну суму 2143678 грн. Провадження у справі в
частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 962335
грн. припинено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
26.11.2003 року залишено без змін рішення господарського суду
Запорізької області від 22.09.2003 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2004 року
касаційну скаргу ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя на
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
26.11.2003 року повернуто без розгляду, посилаючись на те, що у
касаційній скарзі не зазначено суті порушення або неправильного
застосування норм матеріального чи процесуального права.
29.04.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПІ
в Ленінському районі м. Запоріжжя порушено касаційне провадження з
перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 25.02.2004
року. Скарга мотивується неправильним застосуванням норм
процесуального права.
Заслухавши судцю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи без розгляду касаційну скаргу ДПІ в Ленінському районі
м. Запоріжжя на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 26.11.2003 року, Вищий господарський суд України
зазначив, що у касаційній скарзі не вказано суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Проте, такий висновок суперечить нормам чинного законодавства та
фактичним обставинам справи.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник
посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції
норм п. 8.1, 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п.п. 4.1, 4.2 Порядку відшкодування
податку на додану вартість.
Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність
поданої позивачем касаційної скарги вимогам процесуального
законодавства, не зазначення касатором суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права, спростовуються змістом касаційної скарги. Наведені ДПІ в
Ленінському районі м. Запоріжжя доводи за своєю суттю відповідають
вимогам п.4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, висновок Вищого господарського суду України
щодо невідповідності касаційної скарги вимогам розділу XII-1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відповідає положенням процесуального
законодавства.
Керуючись ст.ст. 111, 111-17, 111-18, 111-19, 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя
задовольнити. Ухвалу Вищого господарського суду України від
25.02.2004 року скасувати. Справу направити на розгляд до Вищого
господарського суду України. Постанова остаточна і оскарженню не
підлягає.