ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2004 року       (скасовано ухвалу ВГСУ)            N 14/432

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

Суддів

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

товариства з обмеженою  відповідальністю  "ТН"  на  ухвалу  Вищого

господарського  суду  України  від  18.12.2003  року  у  справі за

позовом Приватного підприємства науково-виробничого центру "А"  до

відкритого  акціонерного  товариства  "Л",  третя  особа,  яка  не

заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою

відповідальністю "ТН" про стягнення суми,

                           встановила:

Ухвалою Вищого  господарського  суду  України  від 18.12.2003 року

відмовлено товариству з  обмеженою  відповідальністю  ТОВ  "ТН"  у

прийнятті   касаційної   скарги  на  рішення  господарського  суду

Сумської області від 02.09.2003 року.

Ухвалою від  15  квітня  2004  року  Верховним  Судом  України  за

касаційною  скаргою  товариства  з обмеженою відповідальністю "ТН"

порушено провадження з  перегляду  у  касаційному  порядку  ухвали

Вищого  господарського  суду  України  від  18  грудня 2003 року з

мотивів її невідповідності нормам матеріального  і  процесуального

права.

Приватне підприємство  науково-виробничий  центр  "А"  та відкрите

акціонерне товариство "Л" не використали наданого законом права на

участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь   судді-доповідача,   пояснення   представника

товариства з обмеженою відповідальністю  "ТН",  дослідивши  доводи

касаційної  скарги та перевіривши матеріали справи,  Судова палата

вважає,  що касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  з  наступних

підстав.

Відповідно до  статті  107  Господарського  процесуального кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         сторони у справі мають право подати  касаційну

скаргу,   а   прокурор  касаційне  подання  на  рішення  місцевого

господарського  суду,  що  набрало  законної  сили,  та  постанову

апеляційного господарського суду.

Таким чином,  висновок  Вищого господарського суду України про те,

що рішення суду першої інстанції може бути оскаржене у касаційному

порядку   тільки  в  сукупності  з  постановами  суду  апеляційної

інстанції, не ґрунтується на вимогах закону.

Отже, незаконно відмовивши у прийнятті  касаційної  скарги,  Вищий

господарський суд України,  всупереч статті 19 Конституції України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  обмежив суб'єкта оскарження  у  здійсненні  прав,

передбачених  пунктом  8  частини 3 статті 129 Конституції України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         і,  фактично,  ухилився від  здійснення  визначених

законом повноважень.

За таких  обставин,  ухвала Вищого господарського суду України від

18.12.2003 року підлягає скасуванню. Касаційну скаргу товариства з

обмеженою   відповідальністю   "ТН"   слід   передати   до  Вищого

господарського суду України.

Керуючись статтями 111-17 - 111-20  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,

                           постановила:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Вищого  господарського  суду  України від 18.12.2003 року у

справі № 14 скасувати,  а касаційну скаргу товариства з  обмеженою

відповідальністю  "ТН"  передати  до  Вищого  господарського  суду

України для вирішення питання щодо розгляду її по суті.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.