ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 10/360
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу Державного департаменту авіаційного
транспорту України на постанову Вищого господарського суду України
від 10.02.2004 року у справі за позовом закритого акціонерного
товариства "ХХХ" до "YYY" та Управління Державного казначейства в
м. Н-ську про стягнення 47918572, 69 грн. збитків та відшкодування
моральної шкоди в розмірі 25000000 грн.,
встановила:
У червні 2003 року ЗАТ "ХХХ" звернулося до господарського суду м.
Києва з позовом до "YYY" (далі - "YYY") про стягнення 47918572, 69
грн. завданих збитків та стягнення 25000000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що, всупереч рішенню
арбітражного суду м. Києва від 24-29.05.2001 року у справі
№10/149, яким зобов'язано "YYY" видати позивачу Сертифікат
експлуатанта без заборони виконання комерційних перевезень, ЗАТ
"ХХХ" не отримало Сертифікат експлуатанта, що заподіяло велику
майнову і матеріальну шкоду.
Під час розгляду справи судом, до участі у справі в якості
відповідача залучено Управління Державного казначейства в м.
Н-ську.
Відповідач 1 проти позову заперечував, посилаючись на порушення
ЗАТ "ХХХ" Правил сертифікації експлуатантів ( z0552-98 ) (z0552-98)
,
затверджених наказом Міністерства транспорту України № 204 від
29.05.1998 року.
Відповідач 2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що до
нього не ставиться ніяких позовних вимог, а також те, що шкода,
заподіяна позивачу не підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.09.2003 року позов
задоволено частково. Стягнуто з "YYY" на користь ЗАТ "ХХХ"
29751252, 06 грн. збитків. В задоволенні позовних вимог в частині
стягнення моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
04.11.2003 року скасовано рішення господарського суду м. Києва від
26.09.2003 року в частині стягнення 29751252, 06 грн. збитків. В
іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2004 року
скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду
від 04.11.2003 року та залишено без змін рішення господарського
суду м. Києва від 26.09.2003 року.
22.04.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
"YYY" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 10.02.2004 року. Скарга
мотивується різним застосуванням Вищим господарським судом України
одного й того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний
Суд України вважає що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Статтями 4 і 5 Повітряного кодексу України ( 3167-12 ) (3167-12)
правом
здійснення господарської і комерційної діяльності в галузі авіації
може володіти будь-яка юридична чи фізична особа, яка займається
експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, виробництвом,
розробкою та іншою діяльністю в галузі авіаційної техніки,
одержала ліцензію, якщо це передбачено законодавством України і
отримала від державного органу з питань сертифікації і реєстрації
Сертифікат, що підтверджує відповідність особи вимогам відповідних
авіаційних правил України.
Авіаційні правила, як зазначено в ст. 7 Кодексу ( 3167-12 ) (3167-12)
,
визначають і регулюють порядок діяльності авіації України з метою
забезпечення польотів і екологічної безпеки, вводяться в дію
відповідними державними органами України і підлягають виконанню
всіма користувачами повітряного простору України та іншими
юридичними чи фізичними особами в частині, що їх стосується, як на
території України, так і за її межами, якщо закони країни не
передбачають іншого.
Процедура видачі Сертифіката експлуатанта та спеціальних дозволів
до нього, продовження терміну його дії виписана Правилами
сертифікації експлуатантів ( z0552-98 ) (z0552-98)
(далі Правила
( z0552-98 ) (z0552-98)
) затвердженими наказом Міністерства транспорту
України № 204 від 29.05.1998 року і зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 09.09.1998 року за № 552/2992.
Пунктом 1.1 Правил ( z0552-98 ) (z0552-98)
передбачено що вони поширюються
незалежно від форм власності та відомчої приналежності на всіх
експлуатантів цивільної авіації, які зареєстровані як юридичні
особи і здійснюють експлуатацію цивільних повітряних суден (ПС), і
є обов'язковими до них.
Скасовуючи постанову апеляційної інстанції та залишаючи без змін
рішення суду першої інстанції, Вищий господарський суд України
прийшов до висновку, що господарський суд м. Києва обгрунтовано
задовольнив позов оскільки "YYY" не виконав рішення арбітражного
суду м.Києва від 24-29.05.2001 року про передачу сертифіката
експлуатанта і спеціальних експлуатаційних положень без заборони
виконання комерційних перевезень внаслідок чого завдані збитки ЗАТ
"ХХХ"
Проте з такими висновками погодитись не можна з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що ЗАТ "ХХХ" здійснювала
господарську діяльність на підставі ліцензії № 26 від 21.08.1998
року на право авіаційних перевезень та сертифіката експлуатанта №
114 з дозволами № 608 і 609 на виконання авіаперевезень, термін
якого закінчився 19.12.2000 року.
Рішенням арбітражного суду м.Києва від 24-29.05.2001 року, яке не
виконано "YYY", визнано незаконним позбавленням прав позивача
продовжити дію сертифіката експлуатанта на строк до двох років
відповідно до п.п. 5.5.1, 5.6.8 Правил ( z0552-98 ) (z0552-98)
і визнано
недійсним додатки до сертифікату експлуатанта - спеціальні
експлуатаційні положення і зобов'язано "YYY" видати ЗАТ "ХХХ"
сертифікат експлуатанта та спеціальні експлуатаційні положення до
нього (частини В-1, В-1/1, В-1/2, В-1/3) без заборони виконання
комерційних перевезень.
Відповідно до п.п. 5.5.1, 5.5.8, 5.6, 5.6.1, 5.6.7, 5.6.8 Правил
( z0552-98 ) (z0552-98)
, після закінчення терміну сертифіката сам Сертифікат
та всі СЕП експлуатант повинен повернути протягом тижня в "YYY".
Продовження дії Сертифіката можливе лише за заявою експлуатанта,
яка подається за три місяці до закінчення терміну чинності.
Продовження терміну дії Сертифіката експлуатанта на строк до двох
років можливе тільки за рішенням Комісії на підставі
сертифікаційної перевірки, що охоплює всі аспекти діяльності
експлуатанта.
Згідно зі ст.ст. 440, 442 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 13
Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
та ст. 27 Закону
України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
ЗАТ "ХХХ" вправі
вимагати відшкодування збитків (включаючи очікуваний і неодержаний
прибуток) завданих з вини "YYY" тільки в межах терміну,
зазначеного п. 5.6.8 Правил ( z0552-98 ) (z0552-98)
.
Поза межами терміну дії Сертифікату експлуатанта відсутні підстави
покладення цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди
передбаченого ст. 440 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
до "YYY".
Отже, посилання касаційного суду на правильність стягнення збитків
з "YYY" за весь час невиконання рішення арбітражного суду м.Києва
від 24-29.05.2001 року так і апеляційного суду щодо такого
стягнення в межах дії Сертифіката, виданого строком на один місяць
є необгрунтованими і помилковими.
За таких обставин незаконні судові рішення у справі підлягають
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу "YYY" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 10.02.2004 року,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
04.11.2003 року та рішення господарського суду м. Києва від
26.09.2003 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.