ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ) N 15/45B
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства "ВОТ" на ухвалу Вищого
господарського суду України від 23.01.2004 року у справі за заявою
відкритого акціонерного товариства "СК" до закритого акціонерного
товариства "ВОТ" про банкрутство,
встановила:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2004 року
касаційну скаргу боржника на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 27.11.2003 року повернуто без розгляду.
Ухвалою від 15 квітня 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "ВОТ"
порушено провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали
Вищого господарського суду України від 23 січня 2004 року з
мотивів її невідповідності нормам процесуального права.
Відкрите акціонерне товариство "СК" не використало наданого
законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
закритого акціонерного товариства "ВОТ", дослідивши доводи
касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна скарга
(подання) повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із
зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна скарга не
приймається судом і повертається без розгляду, якщо у скарзі не
зазначено суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Повертаючи касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"ВОТ" Вищий господарський суд України в обґрунтування своєї
відмови безпідставно послався на невиконання відповідачем вимог
вищезазначеної норми.
Касаційна скарга боржника містить посилання на те, що
господарськими судами при вирішенні даної справи порушено норми
матеріального права, зокрема, положення Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
. У скарзі конкретно зазначено суть допущених порушень
і наведено їх обґрунтування.
Таким чином, висновок суду касаційної інстанції про
невідповідність поданої закритим акціонерним товариством "ВОТ"
касаційної скарги нормам процесуального права носить надуманий
характер і не відповідає дійсності.
Незаконно повернувши касаційну скаргу, Вищий господарський суд
України, всупереч статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених
пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
За таких обставин оскаржувана ухвала Вищого господарського суду
України не є законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 23.01.2004 року у
справі № 15 скасувати, а касаційну скаргу закритого акціонерного
товариства "ВОТ" передати до Вищого господарського суду України
для розгляду по суті.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.