ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.05.2004       (скасовано ухвалу ВГСУ)  N 29/3880
 
Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого,
Суддів,
 
розглянувши касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції  у
Солом'янському районі м.  Києва на  ухвалу  Вищого  господарського
суду  України  від  29.01.2004 року у справі за позовом відкритого
акціонерного товариства "КЗР" до Державної податкової інспекції  у
Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним рішення,
 
                           встановила:
 
Рішенням господарського  суду  м.  Києва від 19.09.2003 року позов
задоволено повністю.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
13.11.2003  року  залишено без змін рішення господарського суду м.
Києва від 19.09.2003 року.
 
Ухвалою Вищого господарського суду  України  від  29.01.2004  року
касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на постанову
Київського апеляційного господарського суду  від  13.11.2003  року
повернуто без розгляду,  посилаючись на те, що у касаційній скарзі
не зазначено суті порушення або  неправильного  застосування  норм
матеріального чи процесуального права.
 
15.04.2004 року  Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПІ
у Солом'янському районі м.  Києва порушено касаційне провадження з
перегляду ухвали Вищого господарського суду України від 29.01.2004
року.   Скарга   мотивується   неправильним   застосуванням   норм
процесуального права.
 
Заслухавши суддю-доповідача,   представників   сторін,  дослідивши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали  справи,  Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Повертаючи без розгляду  касаційну  скаргу  ДПІ  у  Солом'янському
районі    м.    Києва   на   постанову   Київського   апеляційного
господарського суду від 13.11.2003 року,  Вищий господарський  суд
України зазначив, що у касаційній скарзі не вказано суті порушення
або   неправильного    застосування    норм    матеріального    чи
процесуального права.
 
Проте, такий  висновок  суперечить нормам чинного законодавства та
фактичним обставинам справи.
 
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник
посилався  на неправильне застосування судом апеляційної інстанції
норм п.1.19 ст.  1,  п.п.  5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.7.4.1 ст. 7 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         .
 
Посилання Вищого  господарського  суду  України на невідповідність
поданої  позивачем  касаційної   скарги   вимогам   процесуального
законодавства,   не   зазначення   касатором  суті  порушення  або
неправильного застосування норм  матеріального  чи  процесуального
права,  спростовуються  змістом касаційної скарги.  Наведені ДПІ в
Солом'янському районі м.  Києва доводи за своєю суттю відповідають
вимогам п.4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За таких  обставин,  висновок  Вищого  господарського суду України
щодо невідповідності касаційної скарги вимогам розділу  XII-1  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          не  відповідає  положенням  процесуального
законодавства.
 
Керуючись ст.ст.   111,    111-17,    111-18,    111-19,    111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата
 
                           постановила:
 
Касаційну скаргу   ДПІ   в   Солом'янському   районі   м.    Києва
задовольнити.   Ухвалу  Вищого  господарського  суду  України  від
29.01.2004 року скасувати.  Справу направити на розгляд до  Вищого
господарського  суду України.  Постанова остаточна і оскарженню не
підлягає.