ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                           ПОСТАНОВА
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 року  (залишено без змін постанову ВГСУ)    N 3/480
Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
ЗАТ "ХХХ" - присутній,
Приватного підприємця А.А.А. - присутній;
розглянувши касаційну  скаргу  Українсько  закритого  акціонерного
товариства  "ХХХ"  (далі  -  ЗАТ  "ХХХ")   на   постанову   Вищого
господарського  суду  України  від  13  січня  2004р.  у справі за
позовом ЗАТ "ХХХ" до Приватного підприємця  А.А.А.  про  стягнення
1865825,60 грн.,
                           встановила:
У липні  2003  року  ЗАТ  "ХХХ"  звернулось  до суду з позовом про
стягнення  з  Приватного  підприємця  А.А.А.  1  865  825,60  грн.
заборгованості  (у  тому  числі  3818,82  грн.  пені) за договором
№РО/93-227  про  надання  послуг   міжміського   та   міжнародного
телефонного зв'язку від 11.11.1999р.
6 серпня  2003р.  позивачем  подано  до  суду  заяву про уточнення
позовних  вимог,  у  якій  поставлено  питання  про  стягнення   з
відповідача  1  527 719,36 грн.,  з яких:  1427018,79 грн.  - сума
основної заборгованості,  100 700,57 грн.  - пеня за  прострочення
виконання зобов'язання за договором.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Рішенням  господарського  суду  м. Н-ська  від  06.08.2003р. позов
задоволено частково:  стягнено  з  Приватного  підприємця   А.А.А.
1427018,79 грн.  основного боргу,  100 700,57 грн. пені. У частині
стягнення  442800  грн.  основного  боргу  провадження  у   справі
припинено  на  підставі  п.  11  ст.80  ГПК  України  ( 1798-12 ),
оскільки,  після звернення ЗАТ "ХХХ"  до  суду  відповідачем  було
сплачено зазначену суму.
Постановою Вищого  господарського  суду  України  від 13.01.2004р.
зазначене  рішення  суду  першої  інстанції  скасоване  у  частині
стягнення  з  Приватного підприємця А.А.А.  основного боргу в сумі
299632,70 грн.  та пені в сумі 64  157,32  грн.  В  іншій  частині
рішення залишене без змін.
Постанова мотивована   тим,   що  господарським  судом  м.  Н-ська
прийнято рішення про стягнення заборгованості  за  липень  2003р.,
строк  оплати  якої ще не настав,  а також,  не досліджено порядок
нарахування  позивачем  пені  за  порушення  відповідачем  строків
оплати отриманих послуг.
1 квітня  2004р.  Верховним  Судом України порушено провадження за
касаційною  скаргою  ЗАТ  "ХХХ",  у  якій  ставиться  питання  про
скасування   постанови  Вищого  господарського  суду  України  від
13.01.2004р.  та залишення без змін рішення господарського суду м.
Н-ська від 06.08.2003р.  В обґрунтування скарги зроблено посилання
на неправильне застосування норм матеріального  та  процесуального
права, різне застосування Вищим господарським судом України одного
і того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідь  судді-доповідача,   пояснення   представників
сторін,  перевіривши  матеріали  справи і рішення,  які приймалися
судами в процесі її розгляду,  Судова палата вважає,  що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до  п.  1  статті  111-18 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата Верховного Суду України
за  результатами  розгляду  справи  має,  зокрема,  право залишити
постанову Вищого господарського суду України без змін,  а скаргу -
без задоволення.
Касаційна скарга  залишається без задоволення,  коли Судова палата
визнає,  що  постанова  суду  касаційної  інстанції   ухвалена   з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
У даному  випадку,  Судова палата не вбачає підстав для скасування
чи  зміни  оскаржуваної  постанови  касаційного  суду,   оскільки,
остання є законною та обґрунтованою.
Враховуючи наведене,    керуючись   статтями   111-17   -   111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),  Судова
палата
                          постановила:
Касаційну скаргу ЗАТ "ХХХ" залишити без задоволення.
Постанову Вищого  господарського  суду України
 від 13 січня 2004р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.