ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.05.2004                                         Справа N 14/46
                (залишено без змін постанову ВГСУ)
 
Судова палата у господарських справах Верховного  Суду  України  у
складі:
 
Головуючого судді,
Суддів;
 
розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
кооперативного   підприємства   "YYY"    на    постанову    Вищого
господарського  суду  України  від  09.01.2004  року  у  справі за
позовом кооперативного підприємства "YYY",  третя особа на стороні
позивача:      товариство     з     обмеженою     відповідальністю
виробничо-торгівельний комплекс "ZZZ"  до  спільного  підприємства
"XXX", третя особа на стороні відповідача: "QQQ" про спонукання до
виконання договору,
 
                           встановила:
 
У січні 2003 року кооперативне  підприємство  "YYY"  звернулося  з
позовом   до   спільного  підприємства  "XXX"  про  спонукання  до
виконання   договору   та   передачі   майна.    Позовні    вимоги
обґрунтовувались  тим,  що відповідач не виконав своїх зобов'язань
щодо передачі майна до статутного фонду позивача, згідно з умовами
установчого договору від 13.02.2001 року.
 
Спільне підприємство  "XXX"  та третя особа на стороні відповідача
позов не визнавали посилаючись на його безпідставність.
 
Рішенням господарського    суду    Полтавської     області     від
13.03.-21.03.2003  року  в  позові  відмовлено  з тих підстав,  що
позивачем не доведено тих обставин,  на які він  посилався  як  на
підстави своїх позовних вимог.
 
Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду  від
13.06.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано  та  позов
задоволено  з  тих  мотивів,  що  відповідно  до  статей 161,  162
Цивільного  кодексу  УРСР  ( 1540-06   ) (1540-06)
           зобов'язання   повинні
виконуватися належним чином та у встановлений строк,  одностороння
відмова від виконання зобов'язання не допускається.
 
Постановою Вищого господарського суду України від 09.01.2004  року
зазначені  судові  рішення  скасовано  та справу передано на новий
судовий розгляд  з  тих  підстав,  що  господарськими  судами  при
розгляді  даної  справи  не  з'ясовано  всіх  обставин,  які мають
значення для вірного вирішення спору.
 
Ухвалою від  8  квітня  2004  року  Верховним  Судом  України   за
касаційною  скаргою  кооперативного  підприємства  "YYY"  порушено
касаційне провадження з перегляду постанови Вищого  господарського
суду  України  від  9 січня 2004 року з мотивів її невідповідності
нормам матеріального та процесуального права.
 
Товариство з  обмеженою  відповідальністю   виробничо-торгівельний
комплекс  "ZZZ"  та  спільне  підприємство  "XXX"  не  використали
наданого законом права на участь  свого  представника  у  судовому
засіданні.
 
Заслухавши доповідь   судді-доповідача,   пояснення  представників
кооперативного підприємства "YYY",  "QQQ",  перевіривши  матеріали
справи  і  рішення,  які  приймались судами в процесі її розгляду,
Судова палата вважає,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
 
Відповідно до пункту 1 статті 111-18 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Верховний Суд України за результатами
розгляду  справи  має право залишити постанову без змін,  а скаргу
без задоволення.
 
Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд  визнає,  що
постанова   Вищого   господарського   суду   України   ухвалена  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
 
Доводи касаційної   скарги   не   спростовують   висновки   Вищого
господарського суду України.
 
Виходячи з   наведеного,  Судова  палата  не  вбачає  підстав  для
скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
 
Керуючись статтями  111-17-111-20  Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,
 
                          постановила:
 
Касаційну скаргу  кооперативного  підприємства  "YYY" залишити без
задоволення,  а постанову Вищого господарського суду  України  від
09.01.2004 року у справі № Х6 - без змін.
 
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.