ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ) N 5/1163-29/154
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Залізничному районі м. Львова на ухвалу Вищого господарського суду
України від 15 січня 2004р. у справі за позовом ТОВ "ВВ" до
Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про
визнання недійсним рішення,
встановила:
Рішенням господарського суду Львівської області від 08.10.2002р.,
залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 04.09.2003р., позов задоволено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2004р.
відмовлено Державній податковій інспекції у Залізничному районі м.
Львова у відновленні строку на подання касаційної скарги на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.09.2003р.
8 квітня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Залізничному
районі м. Львова, у якій ставиться питання про скасування ухвали
Вищого господарського суду України від 15.01.2004р. та передачу
справи на розгляд до Вищого господарського суду України. В
обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне
застосування норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду касаційної інстанції про відсутність підстав для
відновлення строку на подання касаційної скарги є результатом
помилкового встановлення ним фактичних обставин та неправильної їх
правової оцінки.
Довід суду про те, що постанова апеляційного суду була оформлена у
відповідності до вимог ст.84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(слід
розуміти оголошення судом повного тексту постанови) - 4 вересня
2003 року, не відповідає фактичним обставинам, оскільки у
протоколі судового засідання від цієї дати, зафіксовано про
оголошення лише вступної та резолютивної частини постанови.
В порушення вимог чинного законодавства на зворотній стороні
останнього аркуша постанови суд апеляційної інстанції не зробив
відмітки про дату направлення примірників постанови сторонам.
В клопотанні ДПІ про відновлення строку на подання касаційної
скарги від 5 грудня 2003 року, яке направлялося на адресу Вищого
господарського суду разом зі скаргою, про що свідчать відповідні
відмітки судів, зроблено посилання на те, що оскаржувана постанова
надіслана на його адресу судом 6 листопада 2003 року, а одержана
ним лише 10 листопада (вхідний № 1839/9).
В підтвердження доводів скаржник надавав касаційному суду як копію
постанови з відповідною відміткою про реєстрацію надходження, так
і копію відповідної відмітки з конверта від суду на адресу ДПІ, де
зазначена дата відправки 06.11.2003 року.
В додатку до клопотання названі докази перераховані.
Конституційне положення про забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду (п.8 ст.129) в нормативному
поєднанні зі змістом статей 110, 85, 111 Господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
дає підстави для висновку про
те, що за загальним правилом перебіг строку оскарження постанови
суду апеляційної інстанції, зокрема, тоді, коли в судовому
засіданні оголошено її повний текст, починається з наступного дня
після дня набрання постановою апеляційного суду законної сили.
Однак, у випадку оголошення в судовому засіданні апеляційного суду
лише вступної та резолютивної частин постанови, перебіг строку
оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не може
розпочатися раніше дня підписання постанови в порядку,
передбаченому ст.ст. 84, 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
для судових
рішень суду першої інстанції.
Оскільки, дані про дату такого підписання, всупереч вимог чинного
законодавства в матеріалах справи відсутні, як і дані про дату
відправлення примірника постанови, то суду слід було врахувати
докази надані скаржником стосовно одержання ним постанови
апеляційного суду більш як через два місяці.
За даних обставин, суд касаційної інстанції не мав законних
підстав, вирішуючи питання про строк оскарження, виходити лише з
дати проголошення вступної та резолютивної частин постанови,
оскільки для виконання вимог, зокрема, п.4 ст. 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
необхідно ознайомитися не тільки зі згаданими
частинами постанови, але й з описовою та мотивувальною, можливість
зробити що скаржник був позбавлений судом.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному
районі м. Львова задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 15 січня 2004р.
скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.