ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
20.04.2004 року        (скасовано ухвалу ВГСУ)   N B7980/2-31
 
Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого
Суддів
 
за участю представників
 
ЗАТ "Т":                      присутній,
 
Керуючого санацією ВАТ "ЛКЗ": присутній,
ВАТ "Х":                      присутній,
 
 
розглянувши касаційну    скаргу   ВАТ   "Х"   на   ухвалу   Вищого
господарського суду України від 16 січня 2004 року  по  справі  за
заявою ЗАТ "Т" до ВАТ "ЛКЗ" про визнання банкрутом,
 
                           встановила:
 
Ухвалою господарського  суду  Харківської  області  від 07.10.2003
року  постановлено  проводити  судові  процедури  по   банкрутству
боржника з 'урахуванням положень Закону України "Про внесення змін
до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника  або
визнання   його   банкрутом"  від  03.04.2003  року  ( 672-15  ) (672-15)
        ,
затверджено зміни № 4 до плану санації ВАТ "ЛКЗ", продовжено строк
судової   процедури  санації  до  30.12.2004  року,  відмовлено  у
задоволенні клопотання ВАТ "Х".
 
Ухвалою Харківського   апеляційного   господарського   суду    від
04.11.2003  року  повернено без розгляду апеляційну скаргу ВАТ "Х"
на зазначену ухвалу суду першої інстанції з огляду на  те,  що  ні
ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  ні  Закон  України  "Про відновлення
платоспроможності   боржника    або   визнання   його   банкрутом" 
( 2343-12 ) (2343-12)
         не передбачають можливості  оскарження  в апеляційному 
порядку таких ухвал.  Крім того,  судом зазначено, що до скарги не 
додано доказів  надіслання  її  копії стороні по справі - голові 
комітету кредиторів.
 
Ухвалою Вищого господарського суду  України  від  16.01.2004  року
повернено   касаційну   скаргу  ВАТ  "Х"  на  ухвалу  Харківського
апеляційного господарського суду від 04.11.2003 року  на  підставі
п.3  ст.111-3  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         з посиланням на те,  що
скаржник  в  обов'язковому  порядку   повинен   направляти   копію
касаційної скарги та доданих до неї документів керуючому санацією,
прав та обов'язків якого стосується оскаржуваний судовий акт.
 
1 квітня 2004 року Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною   скаргою   ВАТ  "Х",  у  якій  ставиться  питання  про
скасування  ухвали  Вищого   господарського   суду   України   від
16.01.2004   року   та   передачу  справи  на  розгляд  до  Вищого
господарського  суду  України.  В  обґрунтування  скарги  зроблено
посилання   на  неправильне  застосування  норм  матеріального  та
процесуального права, різне застосування Вищим господарським судом
України одного і того ж положення закону в аналогічних справах.
 
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
За змістом  ч.1  ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         правовий
порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто
не   може   бути   примушений   робити   те,   що  не  передбачено
законодавством.
 
Вищим господарським  судом  України  касаційну  скаргу   ВАТ   "Х"
повернено   без   розгляду   з   тієї   підстави,  що  скаржник  в
обов'язковому порядку повинен направляти копію  касаційної  скарги
та   доданих   до  неї  документів  керуючому  санацією,  прав  та
обов'язків якого стосується оскаржуваний судовий акт.
 
Відповідно до  вимог  ст.1   Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності     боржника   або    визнання  його  банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  сторонами  у  справі  про  банкрутство  є  кредитори
(представники кредиторів), боржник (банкрут).
 
Згідно ч.ч.  2,  3  ст.21  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  позивачами є підприємства та організації, що
подали  позов  або  в  інтересах  яких  подано  позов  про  захист
порушеного  чи  оспорюваного  права  або   охоронюваного   законом
інтересу.   Відповідачами  є  підприємства  та  організації,  яким
пред'явлено позовну вимогу.
 
Виходячи з матеріалів справи,  є підстави для висновку про те,  що
копія касаційної скарги була направлена боржнику, керівником якого
і є в даний час керуючий санацією.
 
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку  надсилання
копії касаційної скарги керуючому санацією.
 
За таких  обставин оскаржувану ухвалу слід скасувати як незаконну,
а касаційну скаргу ВАТ "Х" передати до Вищого господарського  суду
України для розгляду по суті.
 
Виходячи з  викладеного  та  керуючись  статтями  111-17  - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата
 
                           постановила:
 
Касаційну скаргу ВАТ "Х" задовольнити.
 
Ухвалу Вищого  господарського  суду України від 16 січня 2004 року
скасувати та передати справу на розгляд до  Вищого  господарського
суду України.
 
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.