ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 2-6/7670-03
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
Приватних підприємців А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В. - присутній,
Приватного підприємця Б.Б.Б. - присутній,
Ч-ського районного споживчого товариства - присутні,
та участю Приватних підприємців А.А.А., В.В.В.,
розглянувши касаційну скаргу Ч-ського районного споживчого
товариства на постанову Вищого господарського суду України від 9
грудня 2003р. у справі за позовом Приватних підприємців А.А.А.,
Б.Б.Б. та В.В.В. до Ч-ського районного споживчого товариства,
виконавчого комітету Ч-ської міської ради та Я-ського міжміського
бюро реєстрації та технічної інвентаризації про зобов'язання
внести зміни у свідоцтво на право власності,
встановила:
У квітні 2003 року Приватні підприємці А.А.А., Б.Б.Б. та В.В.В.
звернулись до суду з позовом про визнання недійсними рішення
виконавчого комітету Ч-ської міської ради від 25.01.2002р. № 33
про правову реєстрацію та оформлення права власності на об'єкти
нерухомості за Ч-ським районним споживчим товариством "ХХХ", та
виданого 27.02.2002р. товариству свідоцтва на право власності на
ц-ний ринок, розташований за адресою: м. Ч-ськ, вул. Р-ська, № 88,
в цілому. В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те,
що є власниками ряду об'єктів нерухомості, розташованих на
території центрального ринку.
У ході розгляду справи позивачі уточнили вимоги та просили
зобов'язати Я-ське міжміське бюро реєстрації та технічної
інвентаризації внести зміни у свідоцтво на право власності від
27.02.2002р., видане Ч-ському районному споживчому товариству.
Відповідачі позовні вимоги не визнали.
Рішенням господарського суду Е-ської обл. від 05.06.2003р. позов
задоволено.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
02.09.2003р. зазначене рішення скасоване, провадження у справі
припинено з тих мотивів, що власниками майна, розташованого на
території ринку, є громадяни А.А.А., Б.Б.Б. та В.В.В., а не
позивачі - суб'єкти підприємницької діяльності.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2003р.
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від
02.09.2003р. скасована, рішення господарського суду Е-ської обл.
від 05.06.2003р. залишене без змін.
4 березня 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Ч-ського районного споживчого товариства, у
якій ставиться питання про скасування постанови Вищого
господарського суду України від 09.12.2003р. та залишення без змін
постанови Н-ського апеляційного господарського суду від
02.09.2003р. В обґрунтування скарги зроблено посилання на
неправильне застосування норм матеріального права, різне
застосування Вищим господарським судом України одного і того ж
положення закону в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав. Суд касаційної інстанції обгрунтовано скасував постанову
апеляційного суду, оскільки вона суперечила вимогам чинного
законодавства, однак його висновок про законність рішення суду
першої інстанції є безпідставним.
Суд першої інстанції, зобов'язавши Я-ське міжміське бюро
реєстрації та технічної інвентаризації внести зміни у свідоцтво на
право власності від 27.02.2002р., видане Ч-ському районному
споживчому товариству, не звернув уваги на те, що згадане
свідоцтво не є актом в розумінні актів, спори про визнання
недійсними яких з підстав, зазначених у законодавстві, підвідомчі
господарським судам.
Дане свідоцтво не є й правовстановлювальним документом. Воно є
наслідком цілого ряду юридично-значимих дій, юридичних фактів,
зокрема, й рішення виконавчого комітету Ч-ської міської ради від
25.01.2002р. № 33 про правову реєстрацію та оформлення права
власності на об'єкти нерухомості за Ч-ським районним споживчим
товариством "ХХХ".
Такий спосіб захисту порушеного права як визнання акта недійсним,
що передбачено чинним законодавством, не є тотожним зобов'язанню
внести зміни, зокрема, до документа, який не породжує цивільних
прав та обов'язків, не порушує та не оспорює права і охоронювані
законом інтереси позивачів.
Так, свідоцтво на право власності на центральний ринок, в цілому,
розташований за адресою: м. Ч-ськ, вул. Р-ська, № 88, видане
27.02.2002р. Ч-ському районному споживчому товариству "ХХХ", є
наслідком рішення виконавчого комітету Ч-ської міської ради від
25.01.2002р. № 33 про правову реєстрацію та оформлення права
власності на об'єкти нерухомості, яке не було визнане недійсним в
установленому законодавством порядку.
Визнання судом рішення виконавчого комітету Ч-ської міської ради
від 25.01.2002р. № 33 недійсним повністю чи частково тягне за
собою недійсність (повну чи часткову) і оспорюваного свідоцтва.
Також, суд касаційної інстанції не звернув уваги на ту обставину,
що рішенням Господарського суду Е-ської обл. від 4 листопада 2003
року у справі № Х1, на що посилалися сторони, було вже визнано
недійсним рішення Ч-ського міськвиконкому №43 від 5 лютого 2002
року, яким вносилися зміни в рішення виконавчого комітету Ч-ської
міської ради від 25.01.2002р. № 33 та яким суд першої інстанції
мотивував своє рішення.
За наведених обставин спірним є і визначення процесуального
положення Я-ського міжміського бюро реєстрації та технічної
інвентаризації як відповідача у справі.
Порушення вимог матеріального права, допущені судом при розгляді
справи, є підставою для скасування винесених судових рішень та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
перевірити чи порушує оспорюване свідоцтво права і охоронювані
законом інтереси позивачів та вирішити спір з дотриманням вимог
закону.
Суду слід буде перевірити доводи товариства про те, що рішенням
Господарського суду Е-ської обл. від 18.11.2002 року у справі № Х2
за позовом Ч-ського районного споживчого товариства "ХХХ" до
Ч-ської міської ради, треті особи - Приватні підприємці А.А.А.,
Б.Б.Б. та В.В.В., про спонукання оформити право власності на
спірну земельну ділянку, загальною площею 1,155941 га за адресою
м. Ч-ськ, вул. Р-ська, № 88 (під ц-ним ринком) з прийняттям
рішення про її продаж, з наданням Державного акта на право
власності на землю, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Копії судових рішень, на які зроблені посилання в матеріалах
справи відсутні.
Суду також необхідно з'ясувати чи входять об'єкти, на які позивачі
мають свідоцтва про право власності в число об'єктів, стосовно
яких прийнято рішення виконавчого комітету Ч-ської міської ради
від 25.01.2002р. № 33 та на які відповідачу - Ч-ському районному
споживчому товариству "ХХХ" видано оспорюване свідоцтво, чи
знаходяться ці об'єкти на одній земельній ділянці, можливі причини
такого положення та правові наслідки порушень вимог закону.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Ч-ського районного споживчого товариства
задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 09.12.2003р.,
( sp05/182-1 ) (sp05/182-1)
постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від 02.09.2003р. та рішення господарського суду Е-ської
обл. від 05.06.2003р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.