260/2992/23 Про визнання протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в області в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ; зобов`язання Управління оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки - 24.04.2024 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Хустського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Довгої О. І., суддів: Глшушко І. В., Запотічного І. І.

І. Суть спору

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хустського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (далі - Хустський відділ ГУ ДМС у Закарпатській області), ГУ ДМС у Закарпатській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправною відмову Хустського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 в порядку обміну паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (2503-12) (далі - Положення № 2503-ХІІ);

1.2. зобов`язати ГУ ДМС у Закарпатській області в особі Хустського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 в порядку обміну паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, без надання згоди на збір і обробку персональних даних.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що 16 лютого 2023 року він звернувся до Хустського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області з метою обміну паспорта громадянина України № НОМЕР_1, виданого Хустським відділом ГУ ДМС у Закарпатській області (2124) від 23 липня 2021 року та оформлення паспорта у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

Позивач вказує, що ним подано до Хустської державної податкової інспекції Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області повідомлення за формою № 1П про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, на підставі якого позивачу надано повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків № НОМЕР_2 від 09 лютого 2023 року.

Стверджує, що з метою обміну паспорта № НОМЕР_1 позивачем подано всі необхідні документи.

Однак, Хустським відділом ГУ ДМС у Закарпатській області відмовлено позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

Вважаючи відмову відповідача в обміні паспорта громадянина України протиправною, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області із заявою, в якій просив оформити та видати йому паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

4. Листом Хустського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області від 16 лютого 2023 року за № П-6/6/2124-23 сформовано відмову в оформленні та видачі паспорта, в якій зазначено про те, що до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (302-2015-п) внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, стосовно яких ухвалено рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року позовні вимоги задоволено.

5.1. Визнано протиправною відмову Хустського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області від 16 лютого 2023 року № П-6/6/2124-23 в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки в порядку обміну відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

5.2. Зобов`язано ГУ ДМС в Закарпатській області в особі Хустського відділу ГУ ДМС в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки в порядку обміну відповідно до Положення № 2503-ХІІ, без надання згоди на збір і обробку персональних даних.

6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не врегульовано питання стосовно наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що, своєю чергою, свідчить про порушення конституційних прав такої особи.

При цьому, суд першої інстанції покликався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), в якій вказано, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

7. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 листопада 2023 року скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року та прийняв постанову, якою в позові відмовлено.

8. Вказану постанову суд апеляційної інстанції прийняв, виходячи з того, що розглядувана справа не відповідає ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач вперше звернувся із заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки у 2021 році, відповідно 23 липня 2021 року йому оформлено та видано паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-картки запис № 20020227-03475, а тому викладені зразковій справі правові висновки не можуть бути застосовані під час розгляду цієї справи.

IV. Касаційне оскарження

9. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

10. Так, автор скарги зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

11. Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Представник ГУ ДМС в Закарпатській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

16. За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

17. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі - Закон № 2235-ІІІ (2235-14) ) документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

18. Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (5492-17) (далі - Закон № 5492-VI (5492-17) ) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

19. Визначення Єдиного державного демографічного реєстру міститься у частині першій статті 4 Закону № 5492-VI та означає електронну інформаційно-телекомунікаційну систему, яка призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

20. Відповідно до частин першої-другої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

21. Відповідно до частин першої-другої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. Частина четверта статті 21 Закону № 5492-VI регламентує, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

23. Водночас за змістом пункту 3 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

24. Згідно з пунктом 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

25. В силу пунктів 1 - 4 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (302-2015-п) (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.

26. Пунктом 5 Порядку № 302 передбачено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

27. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року № 2297-VI (Закон - № 2297-VI) мета обробки персональних даних мас бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних та відповідати законодавству про захист персональних даних.

28. Статтею 2 Закону № 2297-VI визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

29. Приписами частин п`ятої-шостої статті 6 Закону № 2297-VI передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що паспорт громадянина України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку.

31. При цьому, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

32. Наведене свідчить, що Положенням № 2503-XII передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки або картки.

33. У справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються зобов`язання Хустського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення № 2503-XII.

34. Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач 16 лютого 2023 року відповідно до пункту 6 Порядку № 302 звернувся до Хустського відділу ГУ ДМС у Закарпатській області із заявою про обмін паспорта громадянина України. Підставою ж для обміну паспорта позивач вказав зміну інформації, внесеної до його паспорта, а саме отриманням повідомлення Хустської ДПІ про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.

35. Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2020 року під час розгляду адміністративної справи № 260/99/19 вказав, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

36. У контексті наведеного, варто зазначити, що подана позивачем заява за своєю суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Положенням № 2503-XII. У вказаній заяві позивач не навів та не довів жодну з обставин, яка дає правові підстави для обміну паспорту у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки.

37. У доводах касаційної скарги автор вказує на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, висловлених у зразковій справі № 806/3265/17.

38. Так, у зразковій справі № 806/3265/17 Велика Палата Верховного Суду вказала на ознаки цієї типової справи:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення № 2503-ХІІ.

39. Водночас у цій справі відповідач не приймав рішення про відмову позивачу у видачі паспорту у вигляді книжечки з підстав ненадання особою згоди на обробку персональних даних, адже підставою такого рішення відповідач зазначив відсутність повного переліку документів, а саме рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, яке набрало законної сили.

40. Більше того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач самостійно звернувся із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру для отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки та 23 липня 2021 року отримав паспорт у формі ID-картки, запис № 20020227-03475.

41. Таким чином, безпідставним є посилання автора касаційної скарги на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.

42. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) в контексті правовідносин, що склались у цій справі.

43. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

44. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

45. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.