ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06.04.2004 року    (скасовано ухвалу ВГСУ)              N H30/1

Судова палата  у  господарських  справах Верховного Суду України у

складі:

Головуючого

Суддів

розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу

Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна   України   по

Дніпропетровській  області  на  ухвалу  Вищого господарського суду

України  від  11.12.2003  року  у  справі  за  позовом  відкритого

акціонерного  товариства  "Д" до Фонду державного майна України та

Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна   України   по

Дніпропетровській області про визнання права власності

                           встановила:

Ухвалою Вищого  господарського  суду  України  від 11.12.2003 року

відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України

по   Дніпропетровській   області   у  задоволенні  клопотання  про

відновлення пропущеного строку для подання  касаційної  скарги  на

постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

19.06.2003 року та касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду

державного  майна  України  по Дніпропетровській області повернуто

без розгляду.

Ухвалою від 11  березня  2004  року  Верховним  Судом  України  за

касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна

України  по  Дніпропетровській  області  порушено  провадження   з

перегляду  у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду

України від 11 грудня  2003  року  з  мотивів  її  невідповідності

нормам матеріального та процесуального права.

Відкрите акціонерне товариство "Д" не використало наданого законом

права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь  судді-доповідача,   пояснення   представників

відповідачів,  дослідивши  доводи  касаційної скарги і перевіривши

матеріали  справи,  Судова  палата  вважає,  що  касаційна  скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання Вищого  господарського  суду України на те,  що підстави

для відновлення строку на касаційне оскарження відсутні,  зроблені

без врахування дійсних обставин справи.

Зокрема, судом  касаційної інстанції не враховано того,  що подана

вчасно касаційна скарга Регіонального відділення Фонду  державного

майна   України   по   Дніпропетровській  області  ухвалою  Вищого

господарського суду України від 30.09.2003 року була  безпідставно

повернута  на  підставі  пунктів 3,  6 статті 111-3 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          з  тих  мотивів,  що

надані  скаржником  квитанції,  видані  поштовим  відділенням,  не

можуть вважатися належними доказами відправлення копії  касаційної

скарги  іншій  стороні  у справі,  оскільки у випадку сумніву у їх

вірогідності чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів,

суд  міг  і повинен був витребувати додаткові докази.  Окрім того,

Вищий господарський суд України зробив  невірний  висновок,  що  у

поданій   касаційній   скарзі  не  зазначено  суті  порушення  або

неправильного застосування норм  матеріального  чи  процесуального

права,   позаяк   вперше  подана  касаційна  скарга  Регіонального

відділення Фонду державного  майна  України  по  Дніпропетровській

області  містила  посилання  на  те,  що господарськими судами при

вирішенні  даного  спору  були   неправильно   застосовані   норми

матеріального  права,  зокрема,  стаття  24  Закону  України  "Про

приватизацію державного майна"  ( 2163-12  ) (2163-12)
        ,  стаття  21  Закону

України  "Про  власність"  ( 697-12 ) (697-12)
         та положення Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . При цьому у касаційній

скарзі   зазначається  в  чому  саме  полягає  суть  неправильного

застосування зазначених норм.

Отже, посилання  суду  касаційної  інстанції  на   невідповідність

вперше  поданої  касаційної  скарги  вимогам процесуального закону

спростовується змістом касаційної скарги.

За таких обставин оскаржувана ухвала  Вищого  господарського  суду

України не є законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями  111-17  - 111-20 Господарського процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Судова палата,

                           постановила:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Вищого господарського суду України від  11.12.2003  року  у

справі № 30 скасувати, а касаційну скаргу Регіонального відділення

Фонду  державного  майна  України  по  Дніпропетровській   області

передати  до  Вищого  господарського  суду України для розгляду по

суті.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.