ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 17/124
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Н-ської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову
Вищого господарського суду України від ХХ.12.2003 року у справі за
позовом Н-ського обласного комунального підприємства
матеріально-технічного забезпечення "ХХХ" до Н-ської міжрайонної
державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
встановила:
У квітні 2003 року Н-ське обласне комунальне підприємство
матеріально-технічного забезпечення "ХХХ" звернулося з позовом до
Н-ської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення. Позов обґрунтовувся
тим, що позивачу неправомірно був нарахований податок на додану
вартість, оскільки з моменту визнання його банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури у нього не можуть виникати нові
зобов'язання по сплаті податків.
Відповідач позов не визнавав, посилаючись на те, що спірне
податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до чинного
законодавства.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.06.2003 року,
залишеним без змін постановою Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.09.2003 року, позов задоволено з тих мотивів, що
позивач не є платником податку у розумінні положень Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР) , окрім того, Закон
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12) не передбачає виникнення нових
зобов'язань зі сплати податків у підприємства-боржника під час
проведення процедури його ліквідації.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.12.2003 року
зазначені судові рішення залишено без змін з тих самих підстав.
Ухвалою від ХХ березня 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою Н-ської міжрайонної державної податкової
інспекції порушено касаційне провадження з перегляду постанови
Вищого господарського суду України від ХХ грудня 2003 року з
мотивів її невідповідності нормам матеріального права та різного
застосування Вищим господарським судом України положень одного й
того ж закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і рішення, які
приймались судами в процесі її розгляду, Судова палата вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 111-18 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Верховний Суд України за результатами
розгляду справи має право залишити постанову без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення коли суд визнає, що
постанова Вищого господарського суду України ухвалена з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для
скасування чи зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Судова палата,
постановила:
Касаційну скаргу Н-ської міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а постанову Вищого
господарського суду України від ХХ.12.2003 року ( sp13/112-1 ) (sp13/112-1)
у справі № Х4 - без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.