ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 22/111
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"ХХХ" на постанову Вищого господарського суду України від
ХХ.12.2003 року у справі за позовом відкритого акціонерного
товариства "ХХХ" до державного підприємства "YYY" та Головного
комерційного управління "ZZZ" про стягнення суми,
встановила:
У березні 2003 року ВАТ "ХХХ" звернулося до господарського суду
Н-ської області з позовом до ДП "YYY" та Головного комерційного
управління "ZZZ" з позовом про відшкодування шкоди в сумі 236748
грн. та витрат на проведення експертизи візків та колісних пар в
сумі 22500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ДП "YYY" під час
перестановки цистерн позивача на колію 1520 мм, підкатила чужі,
технічно несправні візки та колісні пари, чим порушила вимоги п.7
Наказу Міністерства транспорту України № 177СЦ від 8.12.1995 року
( z0311-98 ) (z0311-98)
та п.2.8 Правил експлуатації номерного обліку і
розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших
держав ( 998_185 ) (998_185)
.
ДП "YYY" проти позову заперечувала, посилаючись на те, що
позивачем не додержано 180-денного терміну для розгляду претензії
головним комерційним управлінням "ZZZ", чим порушено порядок
досудового врегулювання спірних правовідносин.
Головне комерційне управління "ZZZ" проти позову заперечувало,
посилаючись на те, що воно не має статусу юридичної особи і не
може бути відповідачем у справі.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.05.2003 року
позов задоволено в повному обсязі. Суд виходив з того, що
залізницею порушено п.2.8 Правил експлуатації номерного обліку і
розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших
держав ( 998_185 ) (998_185)
, відповідно до якого при перестановці вагонів з
колій 1435 мм на колію 1520 мм залізниця зобов'язана забезпечити
повернення під вагон тих візків, які були викочені з-під цього
вагону при перестановці на колію 1435 мм.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.08.2003 року рішення господарського суду Н-ської області від
ХХ.05.2003 року в частині стягнення суми шкоди скасовано та
залишено без розгляду позовні вимоги ВАТ "ХХХ", посилаючись на
недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спірних
відносин. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.12.2003 року
залишено без змін постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.08.2003 року з тих же підстав.
ХХ.03.2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ВАТ
"ХХХ" порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від ХХ.12.2003 року. Скарга
мотивується застосуванням нормативно-правового акта, що суперечить
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 4 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажного
обороту у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод
про залізничні міжнародні сполучення.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Угода про міжнародне залізничне вантажне
сполучення ( 998_011 ) (998_011)
(далі - УМЗВС) має зобов'язальну силу для
залізних доріг, відправників і отримувачів грузів і застосовується
при перевезенні всіх грузів у прямому міжнародному залізничному
вантажному сполученні.
Господарським судом встановлено, що за договорами перевезення від
ХХ.04 та ХХ.06.2002 року із Польщі залізниця доставила 22
цистерни, що є власністю ВАТ "ХХХ", при огляді яких виявлена
несправність цистерн і невідповідність номерів боковий візків,
надресорних балок і колісних пар номерам, що були встановлені при
планових ремонтах.
При вирішенні спору, господарські суди не врахували, що
перевезення пустих і завантажених вагонів, які не належать
залізниці (приватні) регулюється спеціальним положенням певних
перевозок, визначених ст. 6 УМЗВС ( 998_011 ) (998_011)
та Правилами
перевозок вагонів, які не належать залізниці, зазначеними у
Додатку 10 і не дослідили їх дотримання сторонами у справі.
Відповідно до ст. 23 УМЗВС ( 998_011 ) (998_011)
залізна дорога несе
відповідальність в межах умов, встановлених розділом "Межі
відповідальності", за повну або часткову втрату, ушкодження, порчу
або зниження якості вантажу з моменту його прийняття і до видачі
на станції призначення.
За правилами п. 6 ст. 29 УМВЗС ( 998_011 ) (998_011)
та Додатку 19 до п. 6
ст. 29 позивач повинен пред'явити претензію до Головного
комерційного управління "ZZZ". Оскільки Головне комерційне
управління "ZZZ" не юридична особа, то господарський суд згідно з
вимогами ст. 30 УМЗВС ( 998_011 ) (998_011)
та ст. 24 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, зобов'язаний був залучити "ZZZ" в якості відповідача,
але вимоги закону не виконав.
За таких обставин, всі судові рішення у справі, постановлені з
порушенням норм матеріального та процесуального права підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від ХХ.12.2003 року,
( sp06/151-1 ) (sp06/151-1)
постанову Н-ського апеляційного господарського суду
від ХХ.08.2003 року та рішення господарського суду Н-ської області
від ХХ.05.2003 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.