Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів,
за участю представників холдингової компанії "АК" у формі
відкритого акціонерного товариства, Фонду державного майна
України,
розглянувши касаційну скаргу Фонду державного майна України (далі
-ФДМУ) на постанову Вищого господарського суду України від
30.10.2003 року № 3,
встановила:
У травні 2002 року холдингова компанія "АК" у формі відкритого
акціонерного товариства (далі - ХК "АК") звернулася в
господарський суд м. Києва із позовом до ФДМУ про:
-визнання недійсним рішення робочої групи ФДМУ з проведення
експертизи підтвердних документів при продажу пакета акцій
холдингової компанії "Л" (далі - ХК "Л") розміром 76% статутного
фонду, оформленого протоколом від 25.09.2001 року № 122 та
затвердженого головою ФДМУ у цей же день, яким позивачу відмовлено
в реєстрації як учасника конкурсу з продажу зазначеного пакета
акцій;
- зобов'язання ФДМУ визнати позивача учасником конкурсу з продажу
зазначеного пакета акцій;
- зобов'язання ФДМУ визнати позивача переможцем конкурсу з продажу
зазначеного пакета акцій та затвердити це рішення;
- зобов'язання ФДМУ укласти з позивачем договір купівлі-продажу
зазначеного пакета акцій відповідно до Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
про
порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих
акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та
корпоратизації ( z0665-00 ) (z0665-00)
, затвердженого наказом ФДМУ,
Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку від 13.09.2000 року № 1908/11/271 (далі
- Положення).
Під час розгляду справи позивач змінив предмет спору та просив:
- визнати недійсним рішення робочої групи ФДМУ з проведення
експертизи підтвердних документів при продажу пакета акцій ХК "Л"
розміром 76% статутного фонду, оформленого протоколом від
25.09.2001 року № 122 та затвердженого головою ФДМУ у цей же день,
яким позивачу відмовлено в реєстрації як учасника конкурсу з
продажу зазначеного пакета акцій;
- зобов'язати ФДМУ визнати та зареєструвати позивача учасником
конкурсу з продажу зазначеного пакета акцій;
- зобов'язати ФДМУ продовжити проведення конкурсу з продажу
зазначеного пакета акцій, забезпечити визначення переможця цього
конкурсу та укладення з ним договору купівлі-продажу пакета акцій
ХК "Л" розміром 76% статутного фонду відповідно до Положення
( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Позивач зазначав, що його не допущено до участі в конкурсі з
продажу пакета акцій ХК "Л" на підставі частини 3 статті 8 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
,
відповідно до якої не можуть бути покупцями об'єктів приватизації
юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує
25 відсотків. Позивач вважав, що до нього, як потенційного покупця
пакета акцій, не було підстав застосовувати положення цієї норми.
На обгрунтування своїх доводів позивач посилався на те, що за
нотаріально посвідченим договором від 03.08.2001 року № КПП-334
пакет акцій розміром 36,37% статутного фонду ХК "АК", що належав
державі, ФДМУ продав товариству з обмеженою відповідальністю "ММ".
Відповідно до пункту 6 цього договору право власності на придбаний
пакет акцій перейшло до покупця з моменту нотаріального
посвідчення договору, тобто з 3 серпня 2001 року. За таких
обставин позивач зазначав, що на дату оголошення конкурсу (15
серпня 2001 року) з продажу пакета акцій ХК "Л" у майні ХК "АК" не
було частки державної власності. Позивач також вказував, що ним
була надана ФДМУ у встановлені строки інформація, яка повністю
відповідала умовам проведення конкурсу з продажу пакета акцій ХК
"Л", затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від
09.08.2001 року № 347-р, та опублікованим у газеті "В" № 31 (168)
від 15.08.2001 року.
ФДМУ позов не визнавав, посилаючись на те, що на дату засідання
робочої групи з проведення експертизи підтвердних документів при
продажу пакета акцій ХК "Л" пакет акцій ХК "АК" в розмірі 36,37%
статутного фонду залишався у державній власності, оскільки не
відбулося передачі цінних паперів товариству з обмеженою
відповідальністю "ММ" (покупцю) шляхом повного індосаменту, як це
передбачено частиною 1 статті 5 Закону України "Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, частиною 2 статті 1 Закону
України "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, пунктом
8.1 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
. Відповідач вказував, що пункт 6
договору купівлі-продажу пакета акцій ХК "АК" від 03.08.2001 року
№ КПП-334, яким передбачено перехід права власності на придбаний
пакет акцій до покупця з моменту нотаріального посвідчення
договору, не відповідає вимогам законодавства, норми якого є
спеціальними щодо регулювання порядку обігу цінних паперів на
ринку України та визначення правових основ переходу і реалізації
права власності на цінні папери. Виходячи з цього, ФДМУ вважав, що
до участі в конкурсі з продажу пакета акцій ХК "Л" позивача не
допущено на законних підставах. Стосовно решти позовних вимог ФДМУ
зазначав, що вони ґрунтуються на неправильному застосуванні
позивачем пункту 62 Державної програми приватизації на 2000-2002
роки ( 1723-14 ) (1723-14)
, затвердженої Законом України від 18.05.2000 року
№ 1723-111, пункту 2.3 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2003 року
позов задоволено:
- визнано недійсним рішення робочої групи ФДМУ з проведення
експертизи підтвердних документів при продажу пакета акцій ХК "Л"
розміром 76% статутного фонду, оформленого протоколом від
25.09.2001 року № 122 та затвердженого головою ФДМУ 25.09.2001
року, яким ХК "АК" відмовлено в реєстрації як учасника конкурсу з
продажу пакета акцій ХК "Л";
-зобов'язано ФДМУ визнати та зареєструвати ХК "АК" учасником
конкурсу з продажу пакета акцій ХК "Л" розміром 76% статутного
фонду, оголошеного ФДМУ в газеті "В" № 31 (168) від 15.08.2001
року;
- зобов'язано ФДМУ продовжити проведення конкурсу з продажу пакета
акцій ХК "Л" розміром 76% статутного фонду та забезпечити
визначення переможця цього конкурсу і укладення з ним договору
купівлі-і продажу пакета акцій відповідно до Положення
( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Рішення вмотивовано посиланням на частину 4 статті 27 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
,
відповідно до якої право власності на приватизований об'єкт
переходить з моменту нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу. Суд зазначив, що стаття 1 Закону України "Про
цінні папери та фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та стаття 5 Закону
України "Про Національну депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів в Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
не
встановлюють момент переходу права власності на цінні папери,
випущені в документарній формі, а визначають лише порядок передачі
таких цінних паперів. Суд визнав, що пункт 8.1 Положення
( z0665-00 ) (z0665-00)
в частині визначення моменту переходу до покупця
права власності на пакет акцій, випущених в| документарній формі,
суперечить положенням частини 4 статті 27 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, а тому на підставі
частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
положення цього пункту не підлягають застосуванню. Суд
також визнав, що підтвердні документи ХК "АК" відповідали
кваліфікаційним вимогам. Відтак судк дійшов висновку про те, що
позивача безпідставно не допущено до участі в конкурсі з продажу
пакета акцій ХК "Л" розміром 76% статутного фонду і тим самим
порушено його права як потенційного покупця.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.08.2003 року та постановою Вищого господарського суду України
від 30.10.2003 року № 3 зазначене рішення залишено без змін.
19 лютого 2004 року колегією суддів Верховного Суду України за
касаційною скаргою ФДМУ порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 30.10.2003 року № 3. У касаційній скарзі ставиться питання про
скасування всіх судових рішень у справі та передачу справи на
новий розгляд з мотивів неправильного застосування норм
матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
відповідача та позивача, розглянувши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських
справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 15 серпня 2001 року в газеті "В" № 31 (168)
було опубліковано інформаційне повідомлення ФДМУ про проведення
конкурсу з продажу пакета акцій ХК "Л" в кількості 166 583 268
штук, що становить 76% статутного фонду. Для участі в цьому
конкурсі позивач подав органу приватизації заяву разом з
конкурсними пропозиціями та підтвердними документами, перелік яких
наведено в листі ХК "АК" від 24.09.2001 року № 1681-55/1. За
результатами експертизи інформації, яка містилася в підтвердних
документах, орган приватизації не допустив позивача до участі у
конкурсі з тих підстав, що ХК "АК" не може бути визнаний покупцем
згідно із законодавством України; не надані документи щодо
відповідності потенційного покупця кваліфікаційним вимогам,
вказаним у зазначеному інформаційному повідомленні. При цьому
орган приватизації керувався, зокрема, положеннями частини 3
статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
, відповідно до якої не можуть бути покупцями об'єктів
приватизації юридичні особи, у майні яких частка державної
власності перевищує 25 відсотків.
Згідно з пунктом 1.3 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
під терміном
"підтвердні документи" розуміються документи, які містять
свідчення та докази правового статусу і кваліфікаційних
характеристик учасника конкурсу. На підставі підтвердних
документів установлюється відповідність учасника конкурсу вимогам
статті 8 Закону України "Про приватизацію державного майна"
( 2163-12 ) (2163-12)
та здатність учасника конкурсу виконати специфічні
умови приватизації відповідного об'єкта приватизації згідно з
нормами чинного законодавства України та умовами конкурсу.
Таким чином, предметом доказування у даній справі є факт подання
позивачем органу приватизації підтвердних документів, які б
засвідчували його відповідність, як потенційного покупця, вимогам
закону та умовам участі в конкурсі.
Заборонивши певним особам бути покупцями об'єктів приватизації,
законодавець у частині 4 статті 8 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
встановив правило, відповідно до
якого покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного
органу приватизації документ про розподіл статутного фонду серед
учасників, та передбачив, що відповідальність за достовірність
поданого документа покладається на покупця відповідно до
законодавства.
Слід зазначити, що спеціальних вимог стосовно даних, на яких
повинен грунтуватися вказаний документ, законодавство про
приватизацію не містить. Проте згідно з чинним законодавством
України облік прав власності на іменні цінні папери здійснюється в
системі реєстру акціонерів окремо для кожного емітента, який
ведеться та складається реєстроутримувачем на підставі записів на
особових рахунках зареєстрованих осіб. Згідно з підпунктом 3.3.4
розділу 3 Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
про порядок ведення реєстрів
власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної
комісії з цінних паперів і фондового ринку від 26.05.1998 року №
60, реєстр власників іменних цінних паперів містить, зокрема,
інформацію про власників іменних цінних паперів, зареєстрованих у
системі реєстру, у тому числі інформацію щодо частки належних
особі акцій у статутному фонді емітента. Отже, відповідну
інформацію, необхідну для подання органу приватизації документа
про розподіл статутного фонду серед акціонерів, ХК "АК" могла
отримати лише з системи реєстру акціонерів.
У порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суди не проаналізували зміст підтвердних
документів, що подавались ХК "АК органу приватизації, і зокрема
зміст та достовірність документа про розподіл статутного фонду.
Натомість висновок про відсутність у майні позивача частки
державної власності, який покладено в основу задоволення позову,
суди вмотивували посиланням на укладений між ФДМУ та товариством з
обмеженою відповідальністю "ММ" договір купівлі-продажу пакета
акцій ХК "АК" від 03.08.2001 року № КГШ-334, що не входив до
складу підтвердних документів, наданих органу приватизації.
За таких обставин висновок судів першої й апеляційної інстанцій, з
яким погодився Вищий господарський суд України, щодо
безпідставного, недопущення позивача до участі в конкурсі з
продажу пакета акцій ХК "Л", не можна визнати законним і
обгрунтованим.
Не грунтуються на законі судові рішення в частині задоволення
позовної вимоги про зобов'язання ФДМУ продовжити проведення
конкурсу з продажу пакета акцій ХК "Л" розміром 76% статутного
фонду та забезпечити визначення переможця цього конкурсу і
укладення з ним договору купівлі-продажу пакета акцій відповідно
до Положення ( z0665-00 ) (z0665-00)
.
Пунктом 62 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки
( 1723-14 ) (1723-14)
, затвердженої Законом України від 18.05.2000 року №
1723-111, передбачено, що у разі якщо на конкурс з продажу пакета
акцій надійшла заява від одного покупця, такий пакет акцій може
бути проданий безпосередньо цьому покупцеві за умови забезпечення
ним реалізації визначених продавцем умов. Зазначена норма має
диспозитивний характер. Тому спонукання державного органу
приватизації вчинити дії, до яких його не зобов'язує закон, є
втручанням суду у здійснення цим органом своєї компетенції.
Оскільки допущені судами помилки у застосуванні норм матеріального
та процесуального права призвели до неправильного вирішення спору,
всі ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню, а справа -
передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому
розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вирішити
спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp10/109-2 ) (sp10/109-2)
від 30.10.2003 року № 3, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 26.08.2003 року
та рішення господарського суду м. Києва від
26.05.2003 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.