Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9.03.2004 року
(скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ОТ" на постанову Вищого
господарського суду України від 14 жовтня 2003р. у справі за
позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в
інтересах держави в особі Бориспільської районної державної
адміністрації Київської області до ТОВ "ОТ" про скасування
державної реєстрації,
встановила:
У червні 2003 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської
області в інтересах держави в особі Бориспільської районної
державної адміністрації Київської області звернувся до суду з
позовом про скасування державної реєстрації ТОВ "ОТ". В
обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідачем
змінено фактичне місцезнаходження без повідомлення про це органу
державної реєстрації.
Відповідачем відзиву на позов не надано.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2003р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.07.2003р., позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2003р.
зазначені судові рішення залишені без змін.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та правомірністю
позовних вимог.
19 лютого 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ТОВ "ОТ", у якій ставиться питання про
скасування постанови Вищого господарського суду України від
14.10.2003р. та направлення справи на новий розгляд до суду першої
інстанції. В обґрунтування скарги зроблено посилання на
неправильне застосування судом норм матеріального права, різне
застосування Вищим господарським судом України одного і того ж
положення закону та нормативно-правового акта у аналогічних
справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації
ТОВ "ОТ", суд першої інстанції виходив з факту відсутності
товариства за місцезнаходженням, указаним у реєстраційній справі.
В обґрунтування цього факту суд послався на лист начальника
Бориспільської ОДПІ від 27.05.03 року та доповнення позивача до
позовної заяви.
З обґрунтованістю такого висновку погодився суд апеляційної та
касаційної інстанції.
Разом з тим, цей висновок суперечить вимогам закону.
Предметом доказування в даній справі, за змістом статті 8 Закону
України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, є не лише відсутність
суб'єкта підприємництва за місцезнаходженням, указаним у свідоцтві
про державну реєстрацію, реєстраційній картці, що встановлював
суд.
Суд мав, зокрема, встановити факт зміни суб'єктом підприємницької
діяльності зареєстрованого місцезнаходження, тобто, факт наявності
нового місцезнаходження, спливу більше семи днів з моменту зміни
місцезнаходження та не повідомлення товариством про таку зміну
органу державної реєстрації.
Дані обставини не були враховані як судом першої, так і судом
апеляційної та касаційної інстанцій.
Докази, на які посилається суд, при невизнанні вимог відповідачем,
не можуть свідчити про виконання судом вимог статті 8 Закону
України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
та статті 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів в результаті всебічного, повного,
об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Так, в листі податкової інспекції від 26.05.2003 року було
зазначено про не проведення нею перевірок за місцезнаходженням
товариства, своєчасність подання товариством звітів та відсутність
податкової заборгованості.
В доповненні до позову, на яке в обґрунтування рішення послався
суд, представник прокуратури указував на те, що повідомлення про
вручення товариству копії позовної заяви та ухвали суду про
призначення справи до розгляду відправникам не надійшли, що
свідчить, на його думку, про зміну місцезнаходження відповідачем,
оскільки кореспонденція направлялась за зареєстрованим
місцезнаходженням.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог чинного
законодавства, розгляд справи відбувся у відсутність сторони
спору, не повідомленої належним чином про час і місце розгляду
спору.
Наведені порушення дають підстави для висновку про незаконність
оскаржуваних судових рішень.
Порушення вимог матеріального права, допущені судом при розгляді
справи, є підставою для скасування винесених судових рішень та
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене та
вирішити спір з дотриманням вимог закону.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу ТОВ "ОТ" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp03/008-1 ) (sp03/008-1)
від 14.10.2003р., постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.07.2003р. та рішення
господарського суду Київської області від 26.06.2003р.
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.