Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представників:
ВАТ "ЛХП" - Г-я Т.Я.,
Державного підприємства "АРЗ" - П-а С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "АРЗ"
(правонаступника Державної акціонерної компанії "ХУ") на ухвалу
Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2003р. у справі
за позовом Державної акціонерної компанії "ХУ" до ВАТ "ЛХП" про
стягнення 730 494,72 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.01.2003р.,
залишеним без змін постановою Львівського апеляційного
господарського суду від 13.05.2003р., у позові відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.10.2003р.
відмовлено Державній акціонерній компанії "ХУ" у відновленні
строку на подання касаційної скарги на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 13.05.2003р.
19 лютого 2004р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Державного підприємства "АРЗ", у якій ставиться
питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України
від 13.10.2003р. та передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. В обґрунтування скарги зроблено
посилання на неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заявляючи 07.07.2003 року клопотання про відновленні строку на
подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 13.05.2003р., скаржник посилався на те, що
копію постанови апеляційного суду він отримав лише 23.06.2003
року, поштовий штемпель на конверті апеляційного суду має дату
19.06.2003 року.
Відмовляючи скаржнику в задоволенні клопотання, касаційний суд
послався на відсутність підтвердження викладених у клопотанні
доводів.
З законністю такого висновку погодитися не можна.
Відповідно до статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. Однак, якщо подані сторонами
докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний, згідно
статті 38 Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору.
В матеріалах справи знаходиться постанова апеляційного суду, що
має вступну та резолютивну частину та її повний текст. Дата
підписання повного тексу постанови (з описовою та мотивувальною
частинами) на постанові відсутня, як і дата відправки примірника
постанови сторонам.
Відповідно ж до статті 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова
надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її
прийняття.
Згідно підпункту 3.5.11. Інструкції "З діловодства в господарських
судах України" ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
перший, належним чином підписаний,
примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови)
залишається у справі.
Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам
процесу, установам, організаціям, надсилається решта належним
чином завірених примірників процесуальних документів.
На звороті у лівому нижньому куті першого примірника
процесуального документа, який залишається у справі,
проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку
документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну
кількість відправлених примірників документа, дату відправки,
підпис працівника, яким вона здійснена.
Таким чином, порушення вимог Інструкції ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
судом
апеляційної інстанції, який не проставив штамп на зворотній
стороні останнього аркуша постанови з датою відправлення її
примірника сторонам, призвела до того, що касаційний суд переклав
на скаржника обов'язок доводити дату направлення йому примірника
постанови апеляційного суду, не витребувавши від нього чи суду
апеляційної інстанції дані, які були необхідні для розгляду
клопотання.
Відхилення клопотання судом за наведених обставин є наслідком
порушення вимог матеріального та процесуального законодавства,
зокрема вимоги про всебічний, повний і об'єктивний розгляд в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Таким чином, оскаржувана ухвала Вищого господарського суду України
не є законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа
направленню на розгляд до Вищого господарського суду України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Державного підприємства "АРЗ" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2003р.
скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.