260/1058/19 Про визнання протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо незупинення розгляду заяви Товариства на отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вітрової електростанції; анулювання дозволу, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству на виконання будівельних робіт з назвою "Нове будівництво вітрової електростанції за межами населеного пункту" - 24.04.2024 Прийняття

у справі за позовом Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Громадська організація "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо незупинення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" на отримання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 260/771/19 за позовом Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області";

- анулювати дозвіл № ІУ112192611915, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 18.09.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" на виконання будівельних робіт з назвою "Нове будівництво вітрової електростанції 120 МВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району та за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області (І черга будівництва)".

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" звернулось до відповідача із заявою про отримання дозволу на виконання робіт з будівництва вітрової електростанції.

18.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду Відділу методології та нагляду за видачею дозволів на виконання будівельних робіт Департаменту дозвільних процедур Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Ткачуком О.А. видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ112192611915 замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" на об`єкт будівництва "Нове будівництво вітрової електростанції 120 МВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району та за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області (І черга будівництва)", середнього класу наслідків (СС2).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який є предметом оскарження у справі № 260/771/19, не є об`єктом, на який видається документ дозвільного характеру та не надає суб`єкту господарювання права на виконання будівельних робіт, а тому, не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) .

Також суд першої інстанції виходив з того, що господарський спір у справі № 907/283/18 на час звернення позивача до відповідача із відповідною заявою 01.07.2019 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124080300:11:001:0020 був вичерпаний.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ДАБІ України, розглядаючи подану ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" заяву про отримання дозволу, не знала і не могла знати про наявність обставин, з якими позивач пов`язує право зупинення розгляду документів.

Також суд першої інстанції виходив з того, що, видавши оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" у винесенні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 рішення суду першої інстанції та ухвалу від 04.02.2020 скасовано.

Позов Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" задоволено.

Визнано протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо незупинення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад Свалявського району Закарпатської області (за межами населених пунктів) до вирішення судових справ щодо об`єкта такого будівництва.

Визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.09.2019 № ІУ 112192611915, наданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на об`єкт "Нове будівництво вітрової електростанції 120 МВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району та за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області (І черга будівництва)".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах повноваження по розгляду заяви третьої особи про видачу дозволу на виконання спірних будівельних робіт належали територіальному органу Держархбудінспекції, а саме, Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, а не відповідачу.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд судом справи про правомірність висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об`єкта, на який подано заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, є підставою для зупинення розгляду відповідних документів до винесення судом відповідного рішення, чого відповідачем зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за наявності судового спору, предметом якого є правомірність висновку з оцінки впливу на довкілля щодо об`єкта (будівництво вітрової електростанції), Державна архітектурно-будівельна інспекція України була позбавлена права здійснювати розгляд заяви ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по суті та зобов`язана була згідно з частиною 10 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" зупинити розгляд відповідних документів до винесення судом відповідного рішення.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога позивача анулювати оскаржуваний дозвіл задоволенню не підлягає, оскільки такими повноваженнями наділені виключно органи Держархбудінспекції, а суд не може підміняти інший орган, до компетенції якого належить вирішення подібних питань, так як такі дії можуть свідчити про втручання суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Атлас Воловець Енерджи" покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що позивач як громадська організація не наділений правом звернення з таким позовом до суду, а рішення суду апеляційної інстанції постановлене без врахування висновків Верховного Суду у постановах від 28.05.2020 у справі № 640/11643/19, від 28.02.2019 у справі № 815/931/17, від 12.12.2018 у справі № 826/5970/16, від 22.02.2018 у справі № 815/1568/16, від 29.08.2019 у справі № 826/24996/15 від 22.11.2019 у справі №808/331/16, від 24.01.2019 у справі № 819/141/17.

Також покликається на те, що в силу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) відповідач як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду наділений повноваженнями видавати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Також покликається на те, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для застосування положень частини 10 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо необхідності зупинки розгляду поданих документів, оскільки дозвіл на будівництво не належить до тих об?єктів, щодо яких вимагається таке зупинення, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який був предметом судового розгляду, не є складовою проектної документації.

Також покликається на те, що в матеріалах сформованої відповідачем реєстраційної справи була відсутня інформація про розгляд справи №260/771/19, у якій оскаржувався висновок з оцінки впливу на довкілля.

Також покликається на те, що справа №907/283/18 не пов?язана з оскаржуваним у цій справі дозволом на виконання будівельних робіт, оскільки договір оренди земельної ділянки від 31.01.2018 №21/57-18-ДО, який оскаржувався у справі № 907/283/18, був припинений.

Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог і замість рішення про анулювання оскаржуваного дозволу постановив рішення про визнання його протиправним та скасування.

Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить її задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо права позивача на звернення до суду

Верховний Суд вже аналізував питання особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду.

Зокрема, у справах №815/219/17 (постанова від 14.03.2018), № 640/21611/19 (постанова від 31.03.2021) Верховний Суд дійшов таких висновків:

" 32. Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав."

" 35. Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати: - статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; - мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову; - інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту; - чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації; - добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов, у справі яка розглядається, подано громадською організацією, метою створення і діяльності якої, серед іншого є, участь у дослідженнях, розробках та виконанні прикладних проектів, спрямованих на вирішення, зокрема, соціальних і гуманітарних, екологічних і природоохоронних проблем розвитку людини, людських спільнот і територій на місцевому, регіональному та міждержавному рівнях під дією факторів глобалістики, а однією з форм такої діяльності, зокрема, є представництво та захист своїх законних інтересів та інтересів своїх членів у державних органах, судом.

Крім того, за встановленими судами у справі №260/771/19 обставинами Громадська організація "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" була учасником процедури громадського обговорення проекту спірного будівництва і в рамках справи №260/771/19 оскаржувала в судовому порядку висновок з оцінки впливу на довкілля, затверджений щодо планованої діяльності з будівництва вітрової електростанції.

При цьому, право Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" на звернення до суду з позовом на захист екологічних прав та права на безпечне довкілля у справі №260/771/19 судами не заперечувалось.

За таких обставин та сформованої судової практики, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у позивача права звернення до суду з таким позовом.

Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги в цій частині на висновки Верховного Суду у постановах від 28.05.2020 у справі № 640/11643/19, від 28.02.2019 у справі № 815/931/17, від 12.12.2018 у справі № 826/5970/16, від 22.02.2018 у справі № 815/1568/16, від 29.08.2019 у справі № 826/24996/15 від 22.11.2019 у справі №808/331/16, від 24.01.2019 у справі № 819/141/17 є безпідставним, оскільки на відміну від справи, яка розглядається, висновки у справі №640/11643/19 зумовлені тим, що позивачем не доведено негативного впливу оскаржуваного рішення на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси, а у інших справах позивачами виступали фізичні особи.

Щодо повноважень відповідача видавати дозвіл на виконання будівельних робіт

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин ( Закон № 3038-VI (3038-17) ) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (2059-19) , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За правилами абзацу 4 пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (294-2014-п) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Таким чином, на законодавчому рівні, серед іншого, закріплено право відповідача як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду видавати дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт об?єктів, до яких належить і об?єкт, який має намір будувати третя особа у цій справі.

Передбачене у положенні про Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області право останньої видавати такі ж дозволи не відміняє зазначених вище законодавчих норм і не свідчить про те, що відповідач не мав права видавати спірний дозвіл.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваний дозвіл виданий відповідачем поза межами його повноважень не можна визнати обґрунтованим.

Щодо необхідності зупинення розгляду документів

Відповідно до статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин ( Закон № 2806-IV (2806-15) ), документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Об`єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об`єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб`єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об`єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).

За змістом наведеної норми споруди, які проектуються, а також проектна документація на будівництво об?єктів, належать до числа об?єктів, на який видається документ дозвільного характеру.

Відповідно до частини 10 статті 4-1 Закону № 2806-IV зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, можливе за бажанням суб`єкта господарювання шляхом письмового повідомлення про це дозвільного органу або адміністратора, який протягом одного робочого дня повідомляє про це дозвільний орган. У разі якщо на день подання повідомлення було проведено експертизу, обстеження або інші наукові та технічні оцінки, необхідні для видачі документа дозвільного характеру, суб`єкт господарювання відшкодовує відповідні витрати, пов`язані з їх проведенням.

У разі розгляду судом справи щодо об`єкта, на який видається документ дозвільного характеру, розгляд документів, поданих для його отримання, зупиняється до винесення судом відповідного рішення.

Дозвільні органи поновлюють розгляд документів після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Перебіг строку розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, зупиняється з дня зупинення розгляду таких документів. З дня поновлення такого розгляду перебіг строку розгляду документів продовжується.

Про зупинення та поновлення дозвільними органами розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, приймається відповідне рішення.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин ( Закон № 3038-VI (3038-17) ) проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (2059-19) , додаються результати оцінки впливу на довкілля.

За змістом наведених норм, результати оцінки впливу на довкілля є складовою проектної документації на будівництво об?єктів, оскарження якої в судовому порядку в силу приписів частини 10 статті 4-1 Закону № 2806-IV є підставою для зупинення розгляду документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що разом із заявою про надання дозволу на будівництво вітрової електростанції третьою особою був доданий висновок з оцінки впливу на довкілля від 07.03.2019.

Станом на час розгляду відповідачем поданих позивачем документів зазначений висновок з оцінки впливу на довкілля був предметом судового оскарження в рамках справи №260/771/19.

Крім того, на час розгляду відповідачем поданих третьою особою документів в судовому порядку у справі № 907/283/18 вирішувався спір щодо користування третьою особою однією з ділянок, на яку надано оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності незупинення відповідачем розгляду поданих позивачем документів та постановив рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 31.01.2018 № 21/57-18-ДО припинений, то справа № 907/283/18 не пов?язана з оскаржуваним у цій справі дозволом на виконання будівельних робіт, також є безпідставним, оскільки третьою особою не надано доказів, що така земельна ділянка виключена з переліку земельних ділянок, на яких планується будівництво згідно проектної документації на будівництво об?єкту та з висновку оцінки впливу на довкілля.

До того ж, факт припинення договору оренди земельної ділянки не вплинув на розгляд господарського спору у справі № 907/283/18, за наслідками розгляду якого суди постановили рішення про визнання його недійсним.

Покликання третьої особи в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що у сформованій відповідачем реєстраційній справі була відсутня заява позивача про наявність щодо висновку з оцінки впливу на довкілля судового спору також є безпідставним, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час надання спірного дозволу відповідач був обізнаний про наявність такого спору з інших джерел, в т.ч. з процесуальних документів у справі, яка розглядається, відтак, сама собою відсутність в матеріалах реєстраційної справи зазначеної інформації не спростовує висновки суду апеляційної інстанції в цій частині.

Покликання третьої особи в обґрунтування своїх доводів на безпідставний вихід судом апеляційної інстанції за межі позовних вимог також є безпідставним і не може слугувати підставою для скасування судового рішення, оскільки задовольняючи позовні вимоги у спосіб скасування, а не анулювання оскаржуваного дозволу, суд апеляційної інстанції не виходив за межі позовних вимог, а обрав спосіб захисту з урахуванням дискреційних повноважень відповідача

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції постановив правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог за частково помилкових мотивів, які підлягають зміні з урахуванням висновків, наведених у цій постанові.