Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
за участю представника Єнакієвської об'єднаної державної
податкової інспекції у Донецькій області М-а О.М.,
розглянувши касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної
податкової інспекції у Донецькій області (далі - Інспекція) на
ухвалу Вищого господарського суду України від 10.12.2003 року № 2,
встановила:
У лютому 2003 року державне відкрите акціонерне товариство "Ш "Ж"
- дочірнє підприємство державної холдингової компанії "ЖВ"
звернулося в господарський суд Донецької області із позовом до
Інспекції про визнання частково недійсними податкових
повідомлень-рішень від 19.11.2002 року 510/№ 0000152340 та від
16.12.2002 року 596/№ 0000152340/1/37713/101, якими позивачу
донараховано податок на додану вартість.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.04.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 06.10.2003 року, позов задоволено
частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від
19.11.2002 року 510/№ 0000152340 у частині нарахування податку на
додану вартість у сумі 72587 грн. 70 коп.; визнане недійсним
податкове повідомлення-рішення від 16.12.2002 року
596/№ 0000152340/1 у частині нарахування податку на додану
вартість у сумі 72587 грн. 70 коп.; у решті позовних вимог
відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2003 року № 2
Інспекції повернуто касаційну скаргу на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 06.10.2003 року на підставі
пункту 6 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала вмотивована тим, що у
касаційній скарзі не зазначено, які саме порушенні припустив
апеляційний господарський суд, і в чому полягає неправильне
застосування цим судом норм матеріального та процесуального права.
12 лютого 2004 року колегією суддів Верховного Суду України за
касаційною скаргою Інспекції порушено провадження з перегляду з
касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від
10.12.2003 року № 2. У касаційній скарзі ставиться питання про
скасуванні оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до
Вищого господарською суду України. На обґрунтування касаційної
скарги зроблено посилання ні порушення положень статті 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, неправильні застосування норм
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представник;
відповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріалі справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду Україні вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав. Вимоги до форми і змісту касаційної скарги
визначено статтею 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і зокрема встановлено, що касаційна скарга
повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, із
зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на недотримання Інспекцією вимог зазначеної норми. Проте
з таким висновком погодитись не можна.
Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 06.10.2003 року Інспекція мотивувала тим,
що судом апеляційної інстанції порушено положення підпункту 7.4.1
пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не враховано положення підпункту 4.4.2
пункту 4.4 розділу 4 Порядку заповнення та подання податкової
декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року
№ 166.
Таким чином, посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої Інспекцією касаційної скарги вимогам
процесуального закону спростовується змістом касаційної скарги.
Наведені Інспекцією доводи за своєю суттю відповідають вимогам
пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин оскаржену ухвалу Вищого господарського суду
України слід скасувати як незаконну, а справу передати на розгляд
до цього суду.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального
кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Єнакієвської об'єднаної державної податкової
інспекції у Донецькій області задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 10.12.2003 року № 2
скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.