ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
02.03.2004 Справа N 88/17-03
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Гідромеханізація" на постанову
Вищого господарського суду України від 25.12.2003 року у справі за
позовом Державного підприємства "Закордонмонтажспецбуд" до
відкритого акціонерного товариства "Гідромеханізація" про
стягнення суми, В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2003 року державне підприємство
"Закордонмонтажспецбуд" звернулося з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Гідромеханізація" про стягнення суми.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач належним чином
не виконав умов контракту від 19.04.97 року.
Відповідач позов не визнавав, посилаючись, зокрема, на ті
обставини, що позивачем самим порушено умови контракту.
Рішенням господарського суду Київської області від
20.05.2003 року позов задоволено з тих підстав, що відкрите
акціонерне товариство "Гідромеханізація" неналежним чином виконало
свої зобов'язання по виконанню підрядних робіт, чим завдало
державному підприємству "Закордонмонтажспецбуд" збитки, які
підлягали стягненню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.09.2003 року скасовано рішення суду першої інстанції та у
позові відмовлено у зв'язку з його недоведеністю.
Постановою Вищого господарського суду України від
25.12.2003 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а
рішення господарського суду Київської області від 20.05.2003 року
залишено без змін. Постанову мотивовано тим, що висновки
Київського апеляційного господарського суду щодо безпідставності
позовних вимог суперечать матеріалам справи та обставинам,
встановленим судом першої інстанції.
Ухвалою від 12 лютого 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства
"Гідромеханізація" порушено касаційне провадження з перегляду
постанови Вищого господарського суду України від 25 грудня 2003
року з мотивів її невідповідності нормам матеріального права та
різного застосування Вищим господарським судом України положень
одного й того ж закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і рішення, які
приймались судами у процесі її розгляду, Судова палата вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції, чинній на час розгляду справи) у разі невиконання або
неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний
відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата
або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи,
які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідно до пункту 5.18 Контракту від 19.04.97 року,
укладеного між сторонами, відповідач зобов'язаний відшкодувати всі
затрати по відшкодуванню шкоди, завданої його робітниками або
виниклої внаслідок будь-якої причини, до повного приймання робіт
Єгипетською стороною. Здача в експлуатацію яхтового порту
відбулася 21.12.2000 року. Як вбачається з матеріалів справи,
підрядні роботи станом на 1 березня 1999 року відповідач припинив,
жодних претензій до відкритого акціонерного товариства
"Гідромеханізація" щодо якості виконаних робіт позивач не
пред'являв.
Таким чином, господарський суд Київської області,
задовольнивши вимоги щодо стягнення збитків, не з'ясував належним
чином наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями
відповідача по виконанню умов контракту про виконання підрядних
робіт та заподіянням збитків державному підприємству
"Закордонмонтажспецбуд", які пов'язані, зокрема, з оплатою оренди
механізмів, придбанням будівельних матеріалів, ремонтом земснаряду
та витратами по завершенню виконання гідромеханізованих робіт.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 38 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
,
якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно
від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для
вирішення спору.
Позивач на виконання вимог ухвали господарського суду
Київської області від 03.04.2003 року не надав суду документи
первинного обліку та інші документи, які б підтверджували факт
порушення відповідачем умов Контракту та розмір понесених витрат.
Господарський суд першої інстанції, задовольнивши позов з тих
підстав, що відповідачем порушені умови Контракту, не встановив
належним чином, в чому саме полягають порушення та не навів
правового обґрунтування зазначеного висновку.
Необхідно відмітити, що, застосувавши до спірних
правовідносин лише положення статей 161, 162, 203 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
господарський суд Київської області та
Вищий господарський суд України не звернули уваги на те, що в
даному разі слід було також застосувати правові норми, які
регулюють відносини підряду.
Окрім того, в порушення вимог статей 42, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
першої інстанції не дослідив належним чином заперечення відкритого
акціонерного товариства "Гідромеханізація", що позивач своїми
діями сприяв збільшенню збитків та посилання відповідача на
неналежне виконання умов контракту самим Державним підприємством
"Закордон-монтажспецбуд", зокрема, пунктів 4.14, 5.13, 5.23.
Господарські суди апеляційної та касаційної інстанцій на
вказані обставини уваги не звернули, що призвело до ухвалення
необгрунтованих рішень.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду
України "Про судове рішення" від 29.12.76 року за N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
обґрунтованим визнається рішення суду, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За таких обставин, постанова Вищого господарського суду
України від 25.12.2003 року, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 22.09.2003 року та рішення господарського
суду Київської області від 20.05.2003 року підлягають скасуванню,
а справа - передачі на новий розгляд.
При новому розгляді слід всебічно та повно з'ясувати всі
обставини справи, зокрема, в чому саме полягає порушення
договірних зобов'язань з боку відкритого акціонерного товариства
"Гідромеханізація", розмір збитків та їх обїрунтування, дослідити
наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та
заподіяними позивачу збитками, дати їм належну юридичну оцінку та
ухвалити законне і обїрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від
25.12.2003 року у справі N 88/17-03, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 22.09.2003 року та рішення
господарського суду Київської області від 20.05.2003 року
скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.