ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2004 Справа N 25/68-03-2559
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представників:
ВАТ "ХХХ" - присутній,
Транспортного приватного підприємства "YYY" - присутній,
розглянувши касаційну скаргу Транспортного приватного підприємства
"YYY" на постанову Вищого господарського суду України від ХХ
листопада 2003р. у справі за позовом Транспортного приватного
підприємства "YYY" до ВАТ "ХХХ" про стягнення 1 249 621,34 грн.,
встановила:
У лютому 2003 року Транспортне приватне підприємство "YYY"
звернулось з позовом до ВАТ "ХХХ" про стягнення 1 249 621 грн. 34
коп. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що на день подачі позову
відповідач не розрахувався за отриманий від позивача товар, що
підтверджується накладними від 26 і 27 червня 2002 року.
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ травня 2003
року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з недоведеністю
факту існування між сторонами усної угоди та поставки товару
відповідачу.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ серпня
2003 року зазначене рішення скасовано. Позов задоволено, оскільки,
згідно з підписаними сторонами накладними та довіреностями позивач
поставив товари, які, як підтверджено актом державного виконавця
від 27 липня 2003 року, знаходяться у відповідача, котрий прийняв
їх за наведеними в накладних цінами та у нього виникло
зобов'язання розрахуватись за поставлений товар.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ листопада
2003 року постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ серпня 2003 року скасовано, а рішення господарського суду
Н-ської області від ХХ травня 2003 року залишено без змін. Ця
постанова мотивована тим, що з накладних не вбачається згода
відповідача з прийняттям товару на умовах його оплати. Тому
відсутні підстави для висновку про укладення між сторонами саме
договору купівлі-продажу.
Ухвалою Верховного Суду України від ХХ лютого 2004 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого
господарського суду України від ХХ листопада 2003 року за
касаційною скаргою Транспортного приватного підприємства "YYY", у
якій поставлено питання про скасування цієї постанови та залишення
без змін постанови Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ серпня 2003 року. Посилання зроблені на неправильне
застосування норм матеріального права, невідповідність
оскаржуваної постанови рішенням Вищого господарського суду
України, Верховного Суду України з питань застосування норм
матеріального права та положенням Конституції України.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд касаційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, вийшов
за межі власних повноважень, встановлених процесуальним законом,
та допустив порушення норм матеріального права.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду та роблячи висновок
про відсутність між сторонами спору відносин купівлі-продажу,
касаційний суд виходив з ненадання доказів укладення такого
договору.
Касаційний суд не врахував, залишаючи без змін рішення суду першої
інстанції, яким відмовлено в позові про стягнення коштів за
переданий відповідачу товар, що відповідно до статті 4 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, цивільні права і обов'язки виникають з
підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР,
а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені
законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного
законодавства породжують цивільні права і обов'язки; що цивільні
права і обов'язки виникають, зокрема: з угод, передбачених
законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких,
які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а
так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок
коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій
громадян і організацій.
Висновок касаційного суду про те, що накладні про передачу товару
відповідачу не є підтвердженням прийняття товару на умовах оплати,
зроблено при неповно досліджених судом першої та апеляційної
інстанцій обставинах справи, без врахування наявності податкових
накладних, без можливого витребування даних бухгалтерського та
податкового обліку тощо.
Відповідно до статті 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний, згідно статті 38 Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
У відповідності зі статтею 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Встановлення судом апеляційної інстанції факту передачі позивачем
товарно-матеріальних цінностей відповідачу за накладними,
відповідно до довіреностей відповідача, знаходження майна на час
опису державним виконавцем у відповідача, зазначення в накладних
ціни товару, який передавався, могло бути підставою для висновку
суду апеляційної інстанції про виникнення у сторін спору цивільних
прав і обов'язків, застосованих ним, при підтвердженні характеру
відносин, що склалися між сторонами, зокрема, даними
бухгалтерського та податкового обліку.
Враховуючи наведене, постанова Вищого господарського суду України
від ХХ листопада 2003 року, постанова Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ серпня 2003 року та рішення
господарського суду Н-ської області від ХХ травня 2003 року
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Транспортного приватного підприємства "YYY"
задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/908-1 ) (sp02/908-1)
від
ХХ листопада 2003р., постанову Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ серпня 2003р. та рішення господарського суду Н-ської
області від ХХ травня 2003 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.