Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Підприємства з іноземними інвестиціями "ФТК" на ухвалу Вищого
господарського суду України від 16 вересня 2003 року у справі за
позовом Відкритого акціонерного товариства "Д", Компанії "UL" та
Підприємства з іноземними інвестиціями "РТК" до Приватного
підприємства "ВК", Товариства з обмеженою відповідальністю "Г1",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Г", Виконавчого комітету
Амур-Нижньодніпровської районної ради, Управління Придніпровської
залізниці, Головного інформаційно-обчислювального центру
Укрзалізниці та Підприємства з іноземними інвестиціями "ФТК" про
визнання недійсними рішень,
встановила:
Ухвалою від 5 червня 2003 року Вищий господарський суд України
повернув без розгляду касаційну скаргу Підприємства з іноземними
інвестиціями "ФТК" на рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 7 лютого 2003 року і постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 квітня
2003 року на підставі пунктів четвертого і шостого частини першої
статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України).
Ухвала обґрунтована тим, що: до касаційної скарги не додано
належних документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановленому порядку і розмірі, позаяк на доданому платіжному
дорученні від 14 травня 2003 року № 1102 відсутній перший підпис
посадової особи кредитної установи; в касаційній скарзі робиться
посилання лише на неповне з'ясування обставин справи, без
зазначення суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Ухвалою від 10 липня 2003 року повторну касаційну скаргу Вищий
господарський суд України повернув без розгляду на підставі пункту
п'ятого частини першої статті 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
обґрунтувавши її тим, що вона подана після закінчення строку,
встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього
строку.
Втретє подану касаційну скаргу оскарженою ухвалою Вищий
господарський суд України повернув без розгляду на підставі пункту
п'ятого частини першої статті 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відхиливши клопотання про відновлення пропущеного процесуального
строку. Ухвала обґрунтована тим, що: скаржник не довів, що пропуск
стався з поважних причин; за змістом частини третьої статті 111-3
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повернення касаційної скарги на підставі
пункту п'ятого цієї статті унеможливлює повторне її подання.
Підприємство з іноземними інвестиціями "ФТК" просить ухвалу Вищого
господарського суду України скасувати, мотивуючи касаційну скаргу
різним застосуванням Вищим господарським судом України одного й
того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, пунктом четвертим частини першої
та частиною четвертою цієї статті встановлено, що: касаційна
скарга повинна містити вимоги особи, яка подала касаційну скаргу,
із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм
матеріального чи процесуального права; до касаційної скарги
додаються докази сплати державного мита.
Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Вищий господарський суд
України послався на недотримання Підприємством з іноземними
інвестиціями "ФТК" вимог зазначеної норми. Проте з таким висновком
погодитись не можна.
Касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 7 лютого 2003 року і постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 21 квітня 2003 року
Підприємство з іноземними інвестиціями "ФТК" мотивувало порушенням
судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, зокрема, статей 32, 33, 43, пункту другого
статті 62, статей 63, 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та статей 71,
76, 79, 80 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. При цьому в
касаційній скарзі зазначалося в чому саме полягає суть порушення
зазначених норм.
Відтак, посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої касаційної скарги вимогам процесуального
закону спростовується її змістом. Наведені Підприємством з
іноземними інвестиціями "ФТК" доводи за своєю суттю відповідають
вимогам пункту четвертого частини першої статті 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Посилання Вищого господарського суду України, як на підставу
повернення касаційної скарги, на те, що до неї не додано
документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановленому порядку і розмірі, суперечить фактичним обставинам
справи.
З матеріалів справи вбачається, що до касаційної скарги було
додано платіжне доручення № 1102 від 14 травня 2003 року на
звороті якого є напис про зарахування мита до державного бюджету
за підписами посадових осіб банку, що засвідчені відбитком
печатки.
Згідно зі статтею 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
таке платіжне
доручення є доказом. У випадку сумніву у його вірогідності, чи
дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суду надано
право витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку він не
мав законних підстав для повернення касаційної скарги без
розгляду.
Оскільки вперше подана касаційна скарга була повернута без
розгляду неправомірно, а всі наступні ухвали Вищого господарського
суду України, в тому числі і оскаржена, безпосередньо випливають
із ухвали від 5 червня 2003 року, то всі вони підлягають
скасуванню, а касаційна скарга Підприємства з іноземними
інвестиціями "ФТК" -передачі до Вищого господарського суду України
для розгляду по суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "ФТК"
задовольнити, ухвали Вищого господарського суду України від 5
червня 2003 року, від 10 липня 2003 року та від 16 вересня 2003
року скасувати, а касаційну скаргу Підприємства з іноземними
інвестиціями "ФТК" на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 21 квітня 2003 року і рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 7 лютого 2003
року разом зі справою передати до Вищого господарського суду
України для розгляду по суті.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.