Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кримської регіональної митниці на ухвалу Вищого господарського
суду України від 01.10.2003 року у справі за позовом Приватного
підприємства "Т.С.П." до Кримської регіональної митниці про
визнання недійсним талону відмови,
встановила:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.10.2003 року
касаційну скаргу Кримської регіональної митниці на рішення
господарського суду Автономної Республіку Крим від 22.04.2003 року
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.07.2003 року повернуто без розгляду з тих мотивів, що
посилання скаржника на порушення судами положень чинного
законодавства є штучними та не наділяють суд касаційної інстанції
правом переглядати оскаржувані судові акти у розумінні положень
статті 111 та пункту 6 статті 111-3 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалою від 10 січня 2004 року Верховним Судом України за
касаційною скаргою Кримської регіональної митниці порушено
провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 1 жовтня 2003 року з мотивів її
невідповідності нормам матеріального права та різного застосування
Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону
в аналогічних справах.
Приватне підприємство "Т.С.П." не використало наданого законом
права на участь свого представника у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
Кримської регіональної митниці, дослідивши доводи касаційної
скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи касаційну скаргу Кримської регіональної митниці на
підставі пункту 6 статті 111-3 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України не
заперечує, що в касаційній скарзі є посилання на порушення
положень чинного законодавства, однак робить висновок, що такі
посилання є штучними та не наділяють суд касаційної інстанції
правом на здійснення касації судового акта.
Проте, з таким висновком погодитись не можна.
Обов'язок суду касаційної інстанції порушити касаційне провадження
Господарський процесуальний кодекс України пов'язує, зокрема, з
наявністю посилань у касаційній скарзі на суть порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права. Обґрунтованість чи необґрунтованість доводів касаційної
скарги є підставою для її задоволення чи відмови в цьому за
результатами її розгляду по суті.
Повернувши незаконно касаційну скаргу, Вищий господарський суд
України, всупереч статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав передбачених пунктом
8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
і
фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
За таких обставин, ухвала Вищого господарського суду України від
01.10.2003 року підлягає скасуванню. Касаційну скаргу Кримської
регіональної митниці слід передати до Вищого господарського суду
України для розгляду по суті.
Керуючись пункту 4 статті 111, статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата,
постановила:
Касаційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 01.10.2003 року у
справі № 2 скасувати, а касаційну скаргу Кримської регіональної
митниці передати до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.