Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
 
 
                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.02.2004 року                            (скасовано ухвалу ВГСУ)
 
Судова палата у господарських справах Верховного  Суду  України  у
складі:
 
Головуючого
Суддів
 
за участю представника ЗАТ "МЗ "І" - М-к Н.В.,
 
розглянувши касаційну  скаргу  ЗАТ  "МЗ  "І"  на   ухвалу   Вищого
господарського  суду  України  від  6  жовтня  2003р.  у справі за
позовом ВАТ "НТЗ" до Корпорації "НВГ  "ІП"  та  ЗАТ  "МЗ  "І"  про
стягнення 13 700 грн.,
 
                           встановила:
 
Рішенням господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
11.04.2003р.,  залишеним без  змін  постановою  Дніпропетровського
апеляційного   господарського   суду   від   15.07.2003р.,   позов
задоволено частково.
 
Ухвалою Вищого  господарського  суду  України   від   06.10.2003р.
повернено    касаційну   скаргу   ЗАТ   "МЗ   "І"   на   постанову
Дніпропетровського   апеляційного    господарського    суду    від
15.07.2003р. на підставі п.п.1, 6 ст.111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
з тих мотивів,  що касаційна скарга підписана особою,  яка не мала
права  її  підписувати,  а  також,  що  у скарзі не зазначено суті
порушення або неправильного  застосування  норм  матеріального  чи
процесуального права.
 
15 січня  2004р.  Верховним  Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ЗАТ "МЗ  "І",  у  якій  ставиться  питання  про
скасування   ухвали   Вищого   господарського   суду  України  від
06.10.2003р.   та   передачу   справи   на   розгляд   до   Вищого
господарського суду України.
 
В обґрунтування   скарги  зроблено  посилання  на  невідповідність
оскаржуваної ухвали положенням Конституції України.
 
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Доводи оскаржуваної ухвали про  те,  що  ненадання  доказів  права
віце-президента  ЗАТ  "МЗ  "І"  на  підписання касаційної скарги є
підставою для повернення касаційної скарги без розгляду, оскільки,
свідчать про відсутність такого права, не ґрунтуються на законі.
 
Пунктом 1 ст.  111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підставою неприйняття
касаційної скарги до  розгляду  встановлено,  зокрема,  підписання
касаційної скарги особою, яка не має права її підписувати.
 
Відсутність права  на  підписання  касаційної  скарги та ненадання
доказів про наявність такого мають не однакові  правові  наслідки.
Останнє серед підстав повернення касаційної скарги не передбачене.
 
Окрім того,  в  матеріалах  справи  була  наявна  довіреність  про
відповідне право особи,  яка підписала скаргу до касаційного суду,
і на що зверталась увага суду скаржником у касаційній скарзі.
 
Посилання в оскаржуваній ухвалі на відсутність у касаційній скарзі
зазначення суті  порушення  або  неправильного  застосування  норм
матеріального  чи  процесуального  права  не відповідає фактичному
змісту касаційної скарги.
 
Касаційна скарга  ЗАТ  "МЗ  "І"  містить  посилання,  зокрема,  на
неповне  встановлення обставин справи судом апеляційної інстанції,
згадка про що є і в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції;
неврахування  судом  апеляційної  інстанції  наявності підстав для
обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції тощо.
 
Таким чином,  доводи касаційної скарги за своєю суттю відповідають
вимогам п.4 ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За таких  обставин оскаржувану ухвалу слід скасувати як незаконну,
а касаційну скаргу ЗАТ "МЗ "І" передати до  Вищого  господарського
суду України для розгляду по суті.
 
Враховуючи наведене,    керуючись   статтями   111-17   -   111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата
 
                           постановила:
 
Касаційну скаргу ЗАТ "МЗ "І" задовольнити.
 
Ухвалу Вищого   господарського   суду   України  від  06.10.2003р.
скасувати та передати справу на розгляд до  Вищого  господарського
суду України. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.