Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Костянтинівської об'єднаної ДПІ,
встановила:
Рішенням господарського суду Донецької області від 31 жовтня 2002
року відмовлено у задоволенні позову Донецької залізниці до
Костянтинівської об'єднаної ДПІ, відділення державного
казначейства у м. Костянтинівка та Костянтинівського міського
фінансового управління про визнання недійсним рішення
Костянтинівської об'єднаної ДПІ від 5 лютого 2002 року
№ 109-23-3-01075075-1189 про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих податків,
обов'язкових платежів і пені за порушення податкового та іншого
законодавства і про зворотнє стягнення з Костянтинівського
міського фінансового управління 589 265 грн. 25 коп. сплачених
фінансових санкцій та 5 303 грн. пені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21
серпня 2003 року вищевказане рішення суду змінено. Визнано
недійсним рішення Костянтинівської об'єднаної ДПІ від 5 лютого
2002 року № 109-23-3-01075075-1189 про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих податків,
обов'язкових платежів і пені за порушення податкового та іншого
законодавства в частині застосування штрафних санкцій у сумі
426 020 грн. 75 коп..
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2003 року
касаційну скаргу повернуто Костянтинівській об'єднаній ДПІ у
зв'язку з недотриманням вимог, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 111-3
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) .
Ухвалою Верховного Суду України від 15 січня 2004 року порушено
провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого
господарського суду України від 15 жовтня 2003 року за касаційною
скаргою Костянтинівської об'єднаної ДПІ, де поставлено питання про
скасування цієї ухвали та передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. Посилання зроблені на порушення норм
процесуального права та виявлення різного застосування Вищим
господарським судом України одного й того ж положення закону в
аналогічних справах.
Заслухавши доповідача та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
В оскарженій ухвалі Вищий господарський суд України послався на
те, що касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції не
містить викладення суті порушень або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права.
Погодитись з таким висновком не можна.
Костянтинівська об'єднана ДПІ у касаційній скарзі на постанову
суду апеляційної інстанції посилалася, зокрема, на неправильне
застосування положень Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР) та наказу ДПА України від 20
березня 2003 року № 116 "Про внесення змін до наказу ДПА України
від 1 грудня 2000 року № 614" ( z0413-01 ) (z0413-01) і на порушення вимог
ст. ст. 84, 95 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) (т. 2, а.с. 57-60).
Посилання Вищого господарського суду України на невідповідність
поданої касаційної скарги вимогам процесуального законодавства, не
зазначення скаржником суті порушень або неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, спростовуються змістом
касаційної скарги. Наведені Костянтинівською об'єднаною ДПІ доводи
за своєю суттю відповідають вимогам п. 4 ст. 111 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) .
У зв'язку з цим оскаржена ухвала касаційної інстанції не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа - передачі на розгляд до Вищого господарського суду
України.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12) , Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної ДПІ задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2003 року
скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.