Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
м.Артемівську Донецької області (далі - Управління ПФУ) на ухвалу
Вищого господарського суду України від 09.06.2003 року № 23/227,
встановила:
У квітні 2002 року Артемівське міське управління Пенсійного фонду
України (перейменоване в управління Пенсійного фонду України в м.
Артемівську Донецької області) звернулося в господарський суд
Донецької області із позовом до відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в м. Артемівську Донецької
області про стягнення 158 462 грн. 93 коп. у відшкодування сум
пенсій, сплачених за період з 01.12.2001 року по 01.04.2002 року.
Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог і
просив стягнути 147 155 грн. 35 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2002 року
позов задоволено в сумі 147155 грн. 35 коп., у решті позовних
вимог провадження у справі припинено на підставі пункту 4 частини
1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
11.02.2003 року зазначене рішення скасовано, в позові відмовлено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.06.2003 року
№ 23/227 Управлінню ПФУ повернуто касаційну скаргу на постанову
Донецького aпеляційного господарського суду від 11.02.2003 року на
підставі пункту 6 частини 1 статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала вмотивована
тим, що у касаційній скарзі не конкретизовано суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального права, які допустив
суд при прийнятті оскаржуваної постанови.
10 січня 2004 року Верховним Судом України за касаційною скаргою
Управління ПФУ порушено провадження з перегляду у касаційному
порядку ухвали Вищого господарського суду України від 09.06.2003
року № 23/227. У касаційній скарзі ставиться питання про
скасування оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до
Вищого господарського суду України. На обгрунтування касаційної
скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і
зокрема встановлено, що касаційна скарга повинна містити вимоги
особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення
або неправильного застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на недотримання Управлінням ПФУ вимог зазначеної норми.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 11.02.2003 року Управління ПФУ мотивувало
тим, що цим судом неправильно застосовано положення абзацу другого
частини 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-ІП
( 2272-14 ) (2272-14)
; у скарзі вказувалось про неоднозначне застосування
господарськими судами зазначеного положення Закону.
Таким чином, посилання Вищого господарського суду України на
невідповідність поданої Управлінням ПФУ касаційної скарги вимогам
процесуального закону спростовується змістом касаційної скарги.
Наведені Управлінням ПФУ доводи за своєю суттю відповідають
вимогам пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин оскаржену ухвалу Вищого господарського суду
України слід скасувати як незаконну, а справу передати на розгляд
до цього суду.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.
Артемівську Донецької області задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 09.06.2003 року
№ 23/227 скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого
господарського суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.