Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2004 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ч-ському районі м. Н-ська на постанову Вищого господарського суду
України від ХХ.10.2003 року у справі за поданням Державної
податкової інспекції у Ч--ському районі м. Н-ськ до товариства з
обмеженою відповідальністю "ХХХ" про продовження терміну
застосування адміністративного арешту активів,
встановила:
У січні 2003 року Державна податкова інспекція у Ч-ському районі
м. Н-ськ звернулась до господарського суду м. Н-ськ з поданням про
продовження терміну застосування адміністративного арешту активів
ТОВ "ХХХ".
ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ськ просила продовжити повний
адміністративний арешт активів ТОВ "ХХХ", відповідно до п.п. 9.3.3
ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
на строк 2160 годин, посилаючись на те, що звільнення
активів ТОВ "ХХХ" з-під адміністративного арешту активів призведе
до їх зникнення.
Рішенням господарського суду м. Н-ськ від ХХ.02.2003 року позов
(подання) задоволено. Продовжено строк повного адміністративного
арешту активів, які належать ТОВ "ХХХ" на праві власності та
повного господарського відання, застосованого на підставі рішення
ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ськ від ХХ.01.2003 року до 2160 годин з
моменту його прийняття.
Ухвалою господарського суду м. Н-ськ від ХХ.02.2003 року до
набрання законної сили рішенням господарського суду м. Н-ськ від
ХХ.02.2003 року заборонено ТОВ "ХХХ" та будь-яким іншим особам
розпоряджатися у будь-який спосіб активами ТОВ "ХХХ".
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.07.2003 року залишено без змін рішення та ухвалу господарського
суду м. Н-ськ від ХХ.02.2003 року.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.10.2003 року
скасовано ухвалу господарського суду м. Н-ськ від ХХ.01.2002 про
порушення провадження у справі, рішення господарського суду м.
Н-ськ від ХХ.02.2003 року та постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.07.2003 року, а справу повернуто до
господарського суду м. Н-ськ, посилаючись на порушення
господарським судом при прийнятті подання вимог ст. 2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої господарський суд порушує справи лише за
наявності позовної заяви або за заявою у справах про банкрутство.
ХХ.12.2003 року Верховним Судом України за касаційною скаргою ДПІ
у Ч-ському районі м. Н-ськ порушено касаційне провадження з
перегляду постанови Вищого господарського суду України від
ХХ.10.2003 року. Скарга мотивується застосуванням нормативно -
правового акта, що суперечить Конституції України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова
палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Скасовуючи судові рішення у справі Вищий господарський суд України
грунтував свою постанову тим, що у відсутність позовної заяви у
господарського суду не було підстав порушувати господарську справу
за поданням Державної податкової інспекції у Ч-ському районі м.
Н-ська.
Проте з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у
Ч-ському районі м. Н-ськ виявлено недостовірність даних та фактів,
які свідчать про порушення ТОВ "ХХХ" норм податкового
законодавства, тому було прийнято рішення про проведення
позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХХХ".
У зв'язку з відмовою посадових осіб ТОВ "ХХХ" від проведення
документальної перевірки при наявності законних підстав для її
проведення, ХХ.01.2003 року першим заступником начальника ДПІ -
начальником ГВПМ ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ська було накладено
повний адміністративний арешт на активи відповідача строком на 96
годин, який в адміністративному порядку не може бути продовженим.
Згідно зі ст.ст. 124, 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у порядку, встановленому відповідно
до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до господарського
суду мають право також звертатися державні та інші органи у
відносинах, передбачених законодавчими актами України. Відмова у
розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи
відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини,
забороняється (ч. 6 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Згідно п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 закону України "Про погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі - Закон) керівник податкового
органу (його заступник) має право звернутися до суду (арбітражного
суду) з поданням про подовження строку арешту активів платника
податку за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення
активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх
зникненням або знищенням, а суд (арбітражний суд) повинен прийняти
відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання
зазначеного звернення.
Таким чином, судочинство щодо процедури розгляду подання керівника
податкового органу та його заступника повинно здійснюватися
відповідно до положень ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку щодо
законності порушення господарським судом провадження у справі за
поданням керівника податкового органу та продовження строку арешту
активів ТОВ "ХХХ".
За таких обставин незаконна постанова суду касаційної інстанції
підлягає скасуванню, а судові рішення у справі - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу ДПІ у Ч-ському районі м. Н-ськ задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp01/565-1 ) (sp01/565-1)
від ХХ.10.2003 року скасувати.
Рішення господарського суду м. Н-ськ від ХХ.02.2003 року та
постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003
року залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.