Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
за участю представника закритого акціонерного товариства з
іноземною інвестицією "ЗЗ",
розглянувши касаційну скаргу українсько-російського
сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "РА"
(далі -ЗАТ "РА") на ухвалу Вищого господарського суду України від
29.10.2003 року № 11,
встановила:
У лютому 2003 року закрите акціонерне товариство з іноземною
інвестицією "ЗЗ" (далі - ЗАТ "ЗАЗ") звернулося в господарський суд
Дніпропетровської області із позовом до ЗАТ "РА", третя особа на
стороні відповідача - закрите акціонерне товариство "Українська
акціонерна страхова компанія "СК" (далі - ЗАТ "УАСК СК"), про
стягнення 7055 грн. 49 коп. на підставі договору купівлі-продажу
автомобіля від 20.02.1999 року № 111007/4А, у тому числі 4910 грн.
53 коп. заборгованості, 1755 грн. 71 коп. процентів, 389 грн. 25
коп. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
11.04.2003 року в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.08.2003 року зазначене рішення скасовано, позов задоволено.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.10.2003 року
№ 11 ЗАТ "РА" повернуто касаційну скаргу на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2003
року на підставі пункту 3 частини 1 статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвала вмотивована
тим, що з доданих до скарги фінансових чеків не можна дійти
висновку про надіслання позивачу та третій особі саме копії
касаційної скарги.
25 грудня 2003 року колегією суддів Верховного Суду України за
касаційною скаргою ЗАТ "РА" порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від
29.10.2003 року № 11. У касаційній скарзі ставиться питання про
скасування оскарженої ухвали та передачу справи на розгляд до
цього суду. На обгрунтування касаційної скарги зроблено посилання
на виявлення різного застосування Вищим господарським судом
України одного й того ж положення процесуального закону у
аналогічних справах, неправильне застосування норм процесуального
права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
таких підстав.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і
зокрема встановлено, що до касаційної скарги повинні додаватися
докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на недотримання ЗАТ "РА" вимог зазначеної норми, а саме
неподання доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу та
третій особі.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не
відповідає дійсним обставинам.
У касаційній скарзі, що подавалася до Вищого господарського суду
України, вказувалось про наявність додатків до неї - копій
квитанцій про надіслання копії касаційної скарги ЗАТ "ЗАЗ" і ЗАТ
"УАСК СК", опису вкладення. Слід зазначити, що касаційну скаргу до
Вищого господарського суду України ЗАТ "РА" надіслало через
Дніпропетровський апеляційний господарський суд рекомендованим
листом від 26.09.2003 року з описом вкладення. Цим описом
підтверджується, що окрім самої касаційної скарги у лист було
вкладено квитанції та описи вкладення у рекомендовані листи про
надіслання копії касаційної скарги ЗАТ "ЗАЗ" і ЗАТ "УАСК СК".
Будь-яких даних про те, що при розкриванні поштового конверту цих
додатків не виявлено, матеріали справи не містять.
За таких обставин застосування Вищим господарським судом України
пункту 3 частини 1 статті 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є помилковим, а повернення касаційної
скарги - незаконним.
Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу слід скасувати, а справу
передати на розгляд до Вищого господарського суду України.
Керуючись статтями 111-17 - 111-21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
постановила:
Касаційну скаргу українсько-російського сільськогосподарського
закритого акціонерного товариства "РА" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 29.10.2003 року № 11
скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.