Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2004 року (скасовано ухвалу ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого,
Суддів,
за участю представника ВАТ "С" - Т-а С.М.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "С" на ухвалу Вищого
господарського суду України від 18 вересня 2003р. у справі за
позовом ВАТ "С" до Роменського відділення Державного казначейства
у Сумській області, виконавчого комітету Роменської міської ради,
Роменської населення виконкому Роменської міської ради, управління
праці та соціального захисту населення Роменської районної
державної адміністрації про стягнення 67 407,12 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2003р.
позов задоволено частково.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.05.2003р. зазначене рішення скасоване, позовні вимоги частково
задоволені.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2003р.
повернено касаційну скаргу ВАТ "С" на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 15.05.2003р. на підставі п.5
ст.111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з тих мотивів, що скаргу подано
після закінчення строку, встановленого для її подання, без
клопотання про відновлення цього строку.
25 грудня 2003р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою ВАТ "С", у якій ставиться питання про
скасування ухвали Вищого господарського суду України від
18.09.2003р. та передачу справи на розгляд до Вищого
господарського суду України. В обгрунтування скарги зроблено
посилання на неправильне застосування норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 110 Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена)
протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого
господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду
законної сили.
Частиною 3 ст.50 Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що перебіг
процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями,
починається наступного дня після календарної дати або настання
події, якими визначено його початок.
Отже, перебіг процесуального строку для оскарження постанови
Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2003р. мав
розпочинатися 16 травня 2003 року.
Частинами 2, 3, 4 статті 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено,
що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число
останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного
місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа,
строк закінчується в останній день цього місяця.
У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день,
днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий
день.
Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до
24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на
позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано
на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк
не вважається пропущеним.
Оскільки, касаційна скарга ВАТ "С", відповідно до відміток
поштового відділення, була здана на пошту 17 червня 2003 року,
який є першим наступним робочим днем за вихідним днем 16 червня
2003 року, який є таким згідно статей 67, 73 Кодексу законів про
працю України ( 322-08 ) (322-08)
, оскільки 15 червня 2003 року - Трійця,
то строк подання касаційної скарги до Вищого господарського суду
України товариством не було пропущено.
За таких обставин оскаржувану ухвалу слід скасувати як незаконну,
а касаційну скаргу ВАТ "С" передати до Вищого господарського суду
України для розгляду по суті.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 51, 111, 111-3, 111-17 -
111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Судова палата
постановила:
Касаційну скаргу ВАТ "С" задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 18 вересня 2003р.
скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського
суду України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.